Щойно холуї тихо і непомітно зникли, цар подав знак доповідачеві, і той продовжив без найменшої зміни тональності, уважно розглядаючи публіку за столом, ніби намагаючись з’ясувати, чи не бажає ще хтось перебити його промову. Але переконавшись у тому, що охочих більше нема, повернувся до промови:
– Як я сказав раніше, товариш цар зібрав вас для того, щоб у цьому вузькому колі ви зробили важливий вибір. Справа в тому, що в наші нелегкі часи все повинно мати чіткий та конкретний вигляд. Ми просто не можемо собі дозволити невизначеність у ключовому, фундаментальному питанні.
Якщо хвилину тому ще можна було розчути звук видиху повітря, то зараз зник і він. Дехто вже подумав, що цар зараз підніметься і знову скаже: «Я вирішив розпочати військову операцію» – та оголосить, проти кого ще, крім України. А всі розуміли, що в такому разі почнеться вже не сум, а натурально – жесть. Доповідач явно прочитав ці думки і продовжив.
– Отже, сьогодні в нас на порядку денному лише одне питання – вибори бога. Адже публіка вже перестає вірити в бородатого діда, який сидить на хмарі й розкидається блискавками, – їм потрібен конкретний образ, і якщо цього не зробимо ми, то зробить хтось інший, тому ми повинні спрацювати на випередження. Крім того, церква ставить це питання вже кілька місяців поспіль. Освячені від імені бога хрести, ікони та інші артефакти вже перестали працювати. Я вам скажу більше: вдихання порошку зі змелених на муку мощів теж не має потрібного ефекту. А все тому, що особистість бога не формалізовано. Патріарх прямо сказав, що поки у нас не буде обрано когось на цю посаду, все буде тільки гірше, і свої автомобілі, а також іншу техніку, ми дуже скоро заправлятимемо ослиною сечею. Як ви розумієте, далі так тривати не може, і тому треба вирішити це питання тут і зараз. Які будуть пропозиції?
Публіка почала нервово крутитися на стільцях, бо гірші припущення начебто не справдилися, але те, що вони почули, якось слабко вкладалося в голові. Тим більше що передбачити можливі наслідки такого ходу було рішуче неможливо. Розгубленість розірвав голос людини в піджаку і з обличчям, що нагадує ломового коня.
– Загалом варіантів пропозицій у нас немає. Наш дорогий і, не побоюсь цього слова, улюблений цар – єдиний кандидат на цю посаду, але як на це подивиться Китай? Адже в такому разі…
Тут на ноги став опонент, який претендує на його пост. Він був відносно молодий і, безумовно, енергійніший. Демонструючи автономні рухи різних частин свого тіла і постійно смикаючи носа, він заявив таке:
– Товариші-панове, тут немає жодної проблеми. Китаєм править комуністична партія, а це означає, що вони відкидають будь-яку релігію та бога як такого. В цьому випадку вони просто не зацікавлені у висуненні власної кандидатури. Поки в них нічого не змінилося, треба встигнути обійняти вакантну посаду і, звісно, товариш цар – найкраща кандидатура на цей пост.
І тут почалося загальне захоплення, публіка зірвалася з місць і почала вітати один одного з таким чудовим результатом наради. Зрозуміло, що ніхто не побажав обійняти цю посаду замість царя. І тут вони почули спочатку стукіт по мікрофону, а потім – голос царя:
– Раз, раз, раз … Ви всі мене чуєте?
Публіка злегка заспокоїлася і спрямувала погляди на царя.
– Тобто, окрім моєї кандидатури, більше нікого немає? Значить, голосувати не потрібно і питання вже вирішено?
У залі пролунав радісний шум, серед якого можна було розчути «Звісно, дорогий» або «Нема базару». Тоді цар закрив засідання загадковою фразою:
– У такому разі всі ви повинні пройти обряд додаткового хрещення, і для цієї церемонії вас зараз проведуть до приміщення аквадискотеки, де вже перебуває патріарх і де закінчують готувати купіль.
Після цього цар підвівся й пішов, а публіка, ще розпалена радістю з приводу того, що нічого страшного з ними не сталося, вже потяглася за доповідачем, який і мав привести їх у потрібне місце. А там особиста охорона царя закінчувала процес заповнення купелі. Залишилося лише десяток валіз.
Тю, налякали “хрещенням”, та вони наввипередки їсти це будуть, щоб довести лояльність