Авторка перекладу: Світлана

Як це не дивно, але просто зараз наближається момент істини, який стане чимось на кшталт містичного моменту, що зображується в різні часи та в різних культурах приблизно одним і тим самим символом – змієм, який кусає себе за хвоста. Це означає, що все повернулося у вихідне становище, і тому з однієї точки можна побачити суть того, що відбувається, його причини й наслідки. Щоправда, на болотах це буде не зовсім змій, та й кусає він себе не те щоб за хвоста, але про все по черзі.

Війна проти України спочатку мала безліч резонів, але коли її четвертий рік перевалив за середину, ситуація стала прояснюватися і стає зрозуміло, що просто зараз діє принцип, відомий як «Бритва Оккама». Нагадаю, його суть полягає в тому, що слід відкинути всі громіздкі пояснення якоїсь події чи явища, а найпростіше виявиться найбільш правильним. Спрощено він звучить так: «Не плоди сутності» або «Відкинь зайве». Щось подібне відбувається зараз.

Просто згадаймо кілька резонів, які малися на увазі як причини початку війни. Перша причина – очевидна – захоплення земель. Ну гаразд, ось вони захопили Бахмут, і що далі? Вони що ж, вкладуться в його відновлення кількома мільярдами доларів? Або ті землі, на яких вони просунулися вперед на кілька десятків кілометрів, і вся ця територія – зона суцільних руйнувань, причому всіяна боєприпасами, які не розірвалися. Просто для того щоб цією територією можна було пересуватися не вздовж розчищених доріг, а будь-де, треба витратити величезні кошти на розмінування.

Навіть якщо у 2014 році частину територій вдалося захопити без бою і масових руйнувань, вони не принесли профіту. Промисловість Донбасу вбито, населення вже згоріло у полум’ї війни. З Криму курорт так і не вийшов, а військових баз у лаптів і так – хоч греблю гати. Ба більше, всі захоплені землі є збитковими і потребують постійних вливань, що нагадує валізу без ручки. Тобто захоплення таких проблемних територій такою величезною ціною могло зацікавити тільки і виключно ідіота.

Ба більше, тепер поступово руйнуються власні території, що примикають до України. Бєлгород і Шебєкіно, які колись були заможними і комфортними містами, перетворилися на розбиті помийки, всіяні боєприпасами, як картоплею, у тому числі і власними авіабомбами. Отже, цей резон вже повністю знищено і він втратив сенс.

Інший резон, який був в основі першої фази агресії ще далекого 2014 року, полягав у тому, щоб захопити українську газотранспортну систему на шляху до європейських споживачів. Нагадаємо, на той час «Газпром» уже контролював більшу частину газотранспортних активів Європи і найбільші газосховища. Залишався лише один, але дуже цінний пазл, – ГТС та ПСГ України. Але за цей час європейський ринок збуту обвалився на порядок і незабаром зникне повністю. Європейські споживачі вже перейшли на довгострокові – десять і більше років – контракти з іншими постачальниками. Як мінімум на цей час тему закрито. І між іншим, разом із європейським ринком газу значною мірою втрачено й ринок нафти. А торгівля з Китаєм у контексті маржинальності навіть близько не валялася з торгівлею, яку ще совок завів у Європі. Отже, відпадає і це.

Можна згадати якусь маячню про духовність і «адіннарот», але тут міркувати нема про що, коли їхні попи кричать «Убий!», а коли ґвалтівників, убивць і людожерів масово випускають із в’язниць, то говорити взагалі нема про що. Ну, а щодо «адіннарот», то тут уже люта ненависть на покоління, і слово «росія» буде синонімом слова «ворог» чи «вбивця» на найближчі років сто, не менше. Чому так – усім зрозуміло, і пояснювати тут нічого. Словом, за що не візьмися як за причину – все вже розвалилося і розсипалося, крім одного – Дідової шизи.

Але тут є ще один момент, який вони розганяли затято і постійно. Начебто прутін почав війну у відповідь на те, що її хотіло стадо. Але насправді стадо хотіло повернутися до своїх витоків, коли орда набирала серед них піхоту для того, щоб вирушати у грабіжницькі походи. За це хан платив платню і плюс до того – здобич від пограбувань. Так було тоді, так є і зараз.

У 2022 році вони грабували все, що траплялося під руку, але тепер такої можливості немає, а тому вони йдуть на «контракт», бо цар платить неймовірні для більшості населення гроші. Простіше кажучи, за великі гроші вони готові йти в будь-яку сусідню країну, щоб убивати. І ось тут просто зараз ситуація теж почала швидко змінюватися, і виглядає це так:

«У рф почали знижувати одноразові виплати контрактникам, які їдуть воювати в Україну. У Татарстані їх знизили з 3,1 млн руб. (33 000 $) до 800 тис. руб. (8500 $). У Чувашії виплати зменшили з 2,5 млн рублів (26 500 $), а в республіці Марій Ел – з 3 млн рублів (31 500 $) до тієї ж суми – 800 тисяч рублів. Зниження виплат пов’язано з виснаженням російської економіки».

Ось тепер подивимося на те, скільки охочих виявиться здохнути за просто так або за мізерну винагороду. А чим далі, тим грошей буде менше…

8 коментар до “Загибель міфів”
  1. Вільям Оккам начебто писав таке:
    “Сутності не слід примножувати без необхідності.”
    А де та необхідність, кожен сам оцінює.
    Стосовно виплат сучасним ординцям – вкрай жорстока грабіжницька війна є їхнім життєвим кредо, тож треба пам’ятати, що і владі більшовиків давали мало часу на існування. Так, часи змінились, але…

    1. А більшовики довго і не проіснували – 74 роки. Для історичного процесу це мить. Формування – 5 років; розквіт і експансія – 35 років; стагнація – 15 років; деградація та занепад – 19 років. Тобто, активна фаза всього лише 40 років.

    2. > А де та необхідність, кожен сам оцінює.
       
      Ну так, комусь достатньо пояснення наявних спостережень, а хтось хоче задовольнити якісь додаткові власні потреби, й істина його цікавить постільки-поскільки: якщо вона його не влаштовуватиме, він її відкине. Але це вже галузь психіатрії.

  2. Проблема в том что они патологически ненавидят Украину. И хотят просто уничтожить без всякого профита.

    1. Не зовсім так… Питання в їхній самості. Якщо вони не захоплять Україну — або не знищать її в ноль, а Україна таки скине з себе і їх самих, і всі плоди їхніх кількасотрічних зусиль асимілювати її, то зникнуть вони самі, такі, якими вони себе уявляють, і залишиться викидень Історії 1721 року. І тому вони лізуть і намагаються, поки не зточаться в ноль самі, — до чого, схоже, справа й іде.

Коментарі закриті.