Загалом, усім чудово видно, що ярославська вистава – всього лише одна з ланцюжка однотипних подій і вже точно, це не остання пожежа такого роду. У зв’язку з цим, росіяни дають деяку статистику щодо наслідків таких подій. Станом на 28 вересня, на нафтопереробних заводах (НПЗ) по всій Росії простоювали 38% потужностей первинної переробки нафти, або 338 тисяч тонн на добу. З них — понад 70% вийшли з чату після ударів ЗСУ. Експерти оцінюють доступні потужності переробки в 555 тисяч тонн на добу, але всі бачать, що ЗСУ докладають усіх необхідних зусиль для того, щоб скоротити цей обсяг до мінімуму.

Плюс до того, доступні потужності знаходяться далеко від центральних областей «курника» і частина з них — за Уралом. Туди ще жодного разу не прилітало, але не факт, що не прилетить завтра чи післязавтра. Зрозуміло, що росіянам не хочеться вірити в саму можливість того, що удар може бути завданий по найбільшому НПЗ «курника» в Омську, оскільки той знаходиться далеко за Уралом, але нещодавно удари на 1000 км були чимось фантастичним, а тепер усі до них звикли.

Але зрозуміло, що найбільш чутливим стало виведення з ладу потужностей із виробництва бензинів. За даними джерел у галузі, доступні потужності для випуску бензину та дизпалива скоротилися на 6% у серпні і ще на 18% у вересні. Простій НПЗ досяг безпрецедентного рівня, перевищивши серпневий рекорд — 23% або 206 тисяч тонн на добу. Уже в серпні на біржах почали торгуватися нафтопродукти з Білорусі, але як відомо, тут же пішли серії ударів по нафтопроводах, які, зокрема, забезпечували Мозирський і Новополоцький НПЗ БРСР сировиною. Але тут важливий сам факт допуску сторонніх виробників на свій ринок, що зазвичай жорстко припинялося.

І треба зазначити, що комплексне вирізання активів нафтової промисловості триває практично щодня. Так сьогодні, разом із Ярославським НПЗ горів ще один важливий актив, про що пишуть місцеві джерела:

Повідомлення розпливчасте і не одразу зрозуміло, що б це могло бути, але за даними ТГ-каналу «Кримський вітер», супутникові знімки показали великі осередки пожеж поруч із нафтоперекачувальною станцією «Суходольна».

Місця там глухі й місцеві жителі не порадували Мережу своїми фото та відео і тому, цей факт досить легко замовчати. Але тим не менш, велика пожежа чудово видно для орбітальних систем моніторингу і вони майже ніколи не підводять. Між іншим, штамп «горить суха трава», якраз і був задіяний у відповідь на дані, які показують супутники. Адже вони дають зображення теплового сліду, але не показують, що горить конкретно. У будь-якому разі, у росіян є чим зайнятися і що гасити. Погодимося, робити це серед літа — не дуже комфортно, а коли на вулиці похолодало, то там хоч погрітися можна безкоштовно. Ну а чим далі, тим більше ЗСУ забезпечить подібних пунктів обігріву та просушування росіян.

2 коментар до “Ще про нафту (Частина 2)”
  1. Із соціальних мереж: “Сили оборони навчились підпалювати НПЗ по фотографії, судячи по Ярославлю”.

Коментарі закриті.