До обіду з’явилися деякі подробиці «факельного шоу» в Ярославлі і взагалі — у нафтопереробній галузі противника. Зрозуміло, що офіційно росіяни не стануть видавати точні дані, але тим не менш, дещо є саме з їхнього боку і це не може не становити інтересу. Дані ми взяли з різних джерел, звели їх разом і вийшла така картина.

Сьогодні «іменинником» став ярославський НПЗ «Славнєфть-ЯНОС». Джерело з їхнього МНС повідомило про те, що сигнал про пожежу надійшов о 6:28, а до 9:06 було зупинено відкрите горіння і ще через 12 хвилин пожежу було локалізовано. Як заведено, було розказано про те, що сама пожежа виникла на площі 200 квадратних метрів. Оскільки це не перше таке шоу, можна зробити висновок про те, що горіло не в парку резервуарів, а саме технологічне обладнання, куди зазвичай і завдають ударів дрони ЗСУ.

Знову ж таки, з досвіду відомо, що в такому разі, пожежа триває недовго, оскільки пального, саме в цьому місці, не так вже й багато. Це резервуари можуть горіти днями, а тут — пожежа досить компактна як за обсягом так і за часом горіння, але саме такі пожежі, надовго виводять з ладу технологічне обладнання. До речі, гауляйтер уже бадьоро доповів про те, що завод працює у штатному режимі. Але його можна зрозуміти, оскільки якщо він розповість правду, то сам працюватиме не в штатному режимі і, можливо — на сибірських будівництвах.

Проте спостерігачі зазначають, що дронові атаки на НПЗ, зазвичай супроводжуються доповідями військового відомства про те, скільки було збито дронів як взагалі, так і в цільовій локації. Такі звіти дають підставу гауляйтерам розповідати про те, що на завод впали уламки, обмотавшись сухою травою. У даному ж випадку, підлеглі Бєлоусова нічого такого не розповіли, а тому — видавати на публіку історію падіння уламків — не комільфо. Але тоді виникає питання про те, що ж там трапилося?

А як ми пам’ятаємо, днями пожежа спалахнула в резервуарному пакеті нафтобази держрезерву в Комсомольську-на-Амурі. А це означає, що там уже гарантовано все сталося без участі далекобійних дронів. З огляду на те, що явно диверсії були скоєні у Владивостоці, біля бази 155-ї бригади морської піхоти, складається картина роботи диверсійних груп, які обходяться підручними засобами для того, щоб отримати потрібний результат. І ось що на цю тему, пишуть їхні обізнані джерела:

«Можна констатувати, що атаки на об’єкти нашої нафтопереробки тривають. Цього разу пожежа виникла на підприємстві “Ярославнєфтєоргсинтез”. Влада в особі губернатора Михайла Євраєва поспішила заявити, що причиною пожежі були не дрони. Раніше багато наших НПЗ були атаковані саме безпілотниками. Джерела в силових відомствах не поспішають з оцінками, але нагадують, що як мінімум кілька важливих підприємств, зокрема НПЗ, зазнавали диверсій. Чи означає це, що в Ярославлі на підприємство проникли диверсанти? Стверджувати не будемо, але ситуація реально тривожна. Проблема ще й у тому, що атаки на НПЗ мають накопичувальний ефект».

Звичайно, вони могли б розповісти про удари блискавки, зварювальника Іванова або щось подібне, але справедливо вважають, що щойно буде оголошена версія прикриття, у Мережі з’являться відео того, як закладали і запускали цю блискавку добрі перехожі. Тому версія про недбалого зварювальника виявиться дурним анекдотом. Як воно там було насправді — дізнаємося пізніше, якщо взагалі колись дізнаємося. Деякі заходи, особливо пов’язані з агентурною роботою, наші спецслужби афішують вкрай неохоче. А судячи з усього, це якраз той випадок.

(Далі буде)

Один коментар до “Ще про нафту (Частина 1)”
  1. …у нафтоперебойній галузі противника.
    Так лучше звучит! По крайней мере, приятнее!..

Коментарі закриті.