Авторка перекладу: Світлана

Із серії «Проти ночі»

Рано вранці в четвер колеги надіслали посилання на статтю, інформація в якій виглядала аж надто добре, щоб бути правдою. Скажімо так, у нас є низка «джерел», які висмоктують геройські історії прямо з носа. І це при тому, що справжніх історій – хоч греблю гати. Інша справа, що про частину з них не можна писати просто тому, що можна нашкодити її учасникам, а про іншу частину – не можна писати з етичних міркувань. У тому плані, що таке повинен писати сам очевидець або учасник, щоб ненароком нічого не перекрутити і щоб зі справді пафосної історії не вийшла її підробка, яка її знецінить.

Словом, ми її відклали вбік, тому що подібні речі повинні були засвітитися десь іще, а джерело інформації, вказане в тексті, нам невідоме, і ми уявлення не маємо про його репутацію в цьому сенсі. Але ось надвечір ТГ-канал ASTRA провів своє невелике розслідування і знайшов деякі підтвердження того, що таке мало місце. Ось короткий зміст історії.

У районі населеного пункту Воскресенка Запорізької області 30 серпня було виявлено командний пункт 51-ї загальновійськової армії противника. Далі невідомо ким було вчинено диверсію, описану як підпал сухої трави, що переріс у велику пожежу, яка стрімко захопила і цей командний пункт. Саме ця складова історії виглядає дивно, тому що простий підпал трави навряд чи зміг би викликати настільки стрімке поширення полум’я, щоб захопити зненацька військових, які перебували на КП. Швидше за все, там були ще якісь складові цієї операції, але в результаті – 18 «двохсотих», з яких більша частина – офіцери. З них – два полковники, один підполковник, кілька майорів та менші сошки.

Але й це ще не все. Судячи з опису заходу, окупанти не згоріли, а задихнулися димом. Так витравлюють із нір лисиць або ховрашків, і аналогія тут виходить шикарна. Але все одно повість виходить не дуже правдоподібною, і навіть не знаючи джерела інформації, я припускаю, що саме так їх попросили про це розповісти. Я з таким стикався вже кілька разів і тому не беруся за такі описи. В результаті виходить не дуже прозорий сюжет. Але вказаний вище канал написав ось таке:

«ASTRA знайшла підтвердження загибелі підполковників Дмітрія Пашабєкова та Руслана Шигабутдінова. Про прощання з ними повідомили місцеві газети. Там також написали, що офіцери загинули 30 серпня, не уточнивши, за яких обставин… Про загибель ще одного військовослужбовця зі списку «Хочу жити», Іллі Сівухіна, повідомив ВНЗ, де він навчався… Підтвердження загибелі ще двох військових – Владіміра Філімохіна і Владіслава Паніна – виявила «Медіазона» в реєстрі спадкових справ. Багато хто з офіцерів не заходив на свої сторінки в соціальних мережах 2 тижні, звернула увагу ASTRA».

Із цього випливає, що пацієнт швидше мертвий, ніж живий, і всі ці півтори дюжини окупантів слухають пісні Йосипа Давидовича. Можливо, обставини їх знищення були дещо іншими, але в цьому випадку головне – результат. Якщо вони перестали виходити на зв’язок, значить, суха трава таки зробила свою справу.

9 коментар до “Повість про суху траву”
  1. Або вони всі спали одночасно (що не реально), або приміщення, де відбувалося кацапське збіговисько було забарикадовано, коли стався підпал трави чи чогось там ще.
    Ось загарбники і наковтались диму.
    Прикоптилися трошки.
    Щасливої дороги до пекла!

  2. … подібний випадок був в мене під час служби в СА в Казахстані.
    Виїхали ми на навчання в степ, а була вже осінь, холодно. Поставили велику палатку і в ній 2-о ярусні ліжка, в палаткі чоловік 30. Поставили буржуйку. Вночі хтось нас таки розбудив, в палатці повно їдкого диму. У когось солдатська ковдра сповзла на буржуйку і почала диміти. Всіх вигнали, провітрили палатку. Якби не розбудили – 30 жмурів…
    Шось побідне могло статись і там, а якщо всі ще й буханули….

    1. Около буржуйки обязательно должен быть дневальный. Большая палатка на роту сгорает за 40сек и никто оттуда не выберется. У нас вопрос решался просто – заглядывает в палатку (поменьше – на отделение) дежурный и если видит, что около печки никого нет или дневальный около печки заснул, то тут же на печку выливается ведро воды, заодно и на спящего дневального и всех кто устроился рядом с печкой.

  3. Дим від згораючої трави тільки фон. Маскування. Інше нас не стосується. 🙂

  4. Я не знаю обставин події, розташування об’єктів та інших суттевих умов. Але в 1984 чи 1985 році в Монголії (Східний аймак) сталася велика степова пожежа, загинуло багато дикіх і свійськіх тварин, були загиблі люди. Від нашого ОБМО було відряджено кілька евакуаційних команд (офіцер, 4 солдати та сержанти, 1 КамАЗ- 4310). Одній команді не повезло – полум’я вісікло людей від автомобіля, довелося офіцеру і солдату прориватися через фронт полум’я. У них обгоріла одежа, рукі та обличчя. Але ці військові були в готовності до дії, тому постраждали відносно мало (лікувалися кілька місяців). Я так розумію, що московитів відсікли від шляху евакуації в якійсь спосіб.

Коментарі закриті.