Інтелігенція без вазеліну

Уперше опубліковано: 17.12.2016

Авторка перекладу: Світлана

«Лакеев капитала, мнящих себя мозгом нации. На деле это не мозг, а говно».

Ленін у листі Горькому про інтелігенцію

Наведена вище цитата чудово ілюструє із самого початку підозріле і навіть вороже ставлення до цього прошарку суспільства. Тому нікого не повинні дивувати вимоги Леніна: «Жалюгідний міщанин, полонений буржуазними забобонами! Таким «талантам» не гріх посидіти кілька тижнів у в’язниці» або «З приводу того, що кілька десятків (чи хоча б навіть сотень) кадетських і навколокадетських паночків посидять кілька днів у в’язниці… Яке лихо, подумаєш! Яка несправедливість!» Навіть ідучи в нірвану коматозу, Ленін не забував про інтелігенцію, коли, отямившись від чергового коматозу, писав листи Дзержинському з вимогами посилити висилання та арешти інтелігенції. Тоді за справу ще не взявся його спадкоємець, у якого не було уражено судини головного мозку сороміцькою хворобою і який влаштував конвеєр фізичного знищення інтелігенції за повністю закритих кордонів.

Володимир Ілліч ще давав змогу виїхати з країни, але з умовою – ніколи не повертатися. В один із таких моментів просвітління, який зійшов на Леніна 15 травня 1922 року, він направив листа міністру юстиції з вимогою про внесення до КК нових статей, які передбачають розстріл за несанкціоноване повернення висланих із країни. Тобто дідусь був ще той, недаремно його пам’ятники стояли по всій країні, щоб дивилися і боялися. При цьому сам Володимир Ілліч, підхопивши негарну хворобу в абсолютно буржуазній Франції, останні роки перебував під опікою лікарів, тобто тієї самої інтелігенції. Очевидці стверджують, що довіри до своїх лікарів він не мав і підозріло куштував ліки на смак, боячись отруєння, але інших варіантів не було, бо організм розвалювався.

Можливо, тоді та пізніше, за часів чисток, було створено нову, совкову інтелігенцію. От вона точно вкладалася у визначення Ілліча, наведене в цитаті. Решта стала рафінованою поганню, яка професійно виправдовувала будь-які злочини влади і в перших лавах цькувала всіх, хто дозволив собі мислити інакше, ніж накреслено партією та урядом. Стукачі, підлабузники і пристосуванці стали основною частиною цієї інтелігенції, а згодом вона дала отруйні сходи, які вже не потребували культивації мізків, бо з самого початку їх обтесали як треба. Особливо це стосується творчої інтелігенції. І через те що вона більше перебувала перед очима, її впізнавали, про неї знали і її могли оцінювати.

І ось зараз ми можемо спостерігати, як працює творча інтелігенція, вирощена саме совком. У росії це справедливо майже на 100%, але й у нас відсоток цієї погані досить високий. Співаки, співачки, танцюристи, балакуни, а тепер і журналісти – та сама інтелігенція, плоть від плоті совкова, солодка, липка і бридка.

Усім цим діячам, які в нас намагаються щось розповісти про те, що вони поза політикою і мотаються з концертиками в країну, чия державна машина працює на вбивство наших співвітчизників, варто звернути увагу на одне чудове відео, яке легко знайти в Мережі. До речі, це саме варто зробити і російській творчій інтелігенції, яка показує вищий пілотаж в облизуванні туфель диктатора, навіть не туфель, а високих підборів, покликаних надати зросту коротунові. Всім цим Калягіним, Табаковим, Успенським та іншим, які співають осанни кривавому диктатору, теж варто переглянути це відео.

Воно (відео) несе два навантаження. Воно є певним дзеркалом, яке показує всю глибину падіння лизоблюдів, і встановлює цілком зримі параметри дна, до якого прагне і вся інша ганебна шобла орденоносців і премієносців. Їх переважна частина – маразматики, які вижили з розуму і просто не можуть змагатися з молодими колегами, що мають завзяття та енергію. Ті здатні пристосуватися до дрімучих і тупих представників диктатури так, що їм це сподобається. Справді, вони ж не читатимуть монологів Гамлета або Блазня з «Короля Ліра»! Вони робитимуть поробки, які без проблем дійдуть до диктатора, потішать і головне – не скривдять його.

Ідеться про відео, на якому такий собі Галустян у резиденції Кадирова показує пародію на самого ж Кадирова. Це нагадує приїзд артистів пізнього совка на м’ясокомбінат, де вони намагаються сподобатися всім, бо тоді їх навантажать ковбасою, баликом чи вирізкою. Схоже, якби Галустяну там запропонували станцювати стриптиз, він би навіть не роздумував, а якби при цьому прошелестіли важким пресом, то він би виконав і пару приватних танців навіть без вазеліну.

Так от, уся ця творчо-інтелігентська масовка росії, куди приєдналася і частина наших діячів, повинна розуміти, що вони чітко потрапляють як під ленінське визначення, так і під те, що ми вивели просто тут. Вони сміливо можуть називати себе «інтелігенція без вазеліну».