Новини курника (Частина 3)

І все було б добре, але товариш путін не замовляє хресні ходи навколо своєї резиденції Валдай, наприклад. Навпаки, він туди стягнув дюжину різних комплексів ППО. Мабуть, у нього є свої міркування з цього приводу і у мера москви Собяніна — теж. Ну, а ми сподіваємося на те, що сили хресних походів будуть перевірені експериментальним шляхом, причому — найближчим часом. До речі, попи виявилися дуже продуманими діячами. Коли надійшло замовлення на хресні ходи навколо НПЗ, вони відразу стали розповідати про те, що це справа ризикована і що в такому разі можуть бути втрати особового складу підрозділів патріархату, та й стадо може постраждати на очах попів, що не комільфо в плані скрєп і традиційних цінностей і тхне не традиційною орієнтацією.

Тут не дуже зрозуміло, наскільки вони вірять у силу власної молитви, якщо допускають втрати. Це що ж, вони моляться не тому хлопцеві, який створив усе і всім керує? Питання виникли зовсім нехороші, але тепер знайдено елегантне рішення цих питань у стилі: «щоб двічі не вставати». Попи резонно розсудили, що молитва, вона і в Африці — молитва, і тому бродити навколо НПЗ або навколо центру москви — не має значення і тому вирішили об’єднати два заходи в один. Щоправда, вони так і не наважилися молиться ще й за москву під парканом НПЗ, а ось помолитися за НПЗ дефілюючи по столиці — легко. А тому так пояснили свій молитовний маневр:

«Раніше планувалося провести окремі хресні ходи біля низки НПЗ, які піддаються ворожим атакам. Але в Церкві вирішили, що один хресний хід захистить одразу всі важливі об’єкти».

Ось так, дешево і сердито попи знайшли вихід із дуже небезпечної і явно неприємної ситуації. Адже одна справа — розповідати про віру і зовсім інша, коли на тебе летить дрон. Вони напевно, не раз і не два переглядали відео, як окупанти намагалися захиститися від дрона хрестом або хресним знаменням. Після таких епічних пасів їх збирали по різних кульках, а частіше — залишали як є, разом із хрестом, оскільки дрон може прилетіти і за ними.

Загалом, якщо вони справді вирішили таким чином захистити НПЗ і москву від повітряних ударів, то тут головне їх не злякати. А ось окремі товариші, які борються в змаганнях за видобуток персональних зенітних комплексів — інша справа. Вище був на ніч згаданий генеральний академік Дон і щодо нього, теж є кумедна інформація.

ТИХИЙ ДОН

Як відомо, цей науковий діяч проводив безліч практичних занять у сфері вівчарства, що і привело його до академічного звання. Але його дослідження розвинули в ньому звірине чуття, яке допомогло йому вийти неушкодженим з найскладніших ситуацій. Він точно знає, коли потрібно сидіти дуже тихо, а коли — можна подавати голос, причому — коли голос владний, а коли — рабський. І ось саме зараз він подав голос як у другому варіанті. Так, він розповів про те, що війна з Україною може закінчитися тільки тоді, коли вона увійде до складу росії. Його про це ніхто не питав і розповів він з власної ініціативи, оскільки відчув могильний холодок на свою персональну адресу. Не дарма ж він випрошував персональне ППО, оскільки куди там увійде Україна — не його розуму справа, а ось те, що в нього може щось увійти, він відчув своєю баранячою шкурою, тому і спробував прикритися з повітря, як ми знаємо — невдало. І ось зараз у з сегменті Мережі з’явився такий текст:

«З’явилися чутки про те, що Кадиров помре приблизно через рік. Їх активно обговорюють наші джерела в Кремлі та серед силовиків.

«Ми хотіли знову домагатися відставки Кадирова (такі спроби були і раніше, але не увінчалися успіхом для їхніх ініціаторів, — ред.). Але нас попросили не чіпати Рамзана, тому що він і так скоро помре. Не пізніше, ніж за рік», — розповів впливовий співрозмовник в АП».

Загалом, текст персонажа з путінської адміністрації звучить як у тому анекдоті: «Лікар сказав — у морг, значить — у морг». І в самому Грозному це вже теж відчули, оскільки поки ще не дуже відкрито, але все ж йде процес визначення спадкоємця Кадирова. Сам він хотів би бачити в цій ролі свого сина, але немає жодних гарантій того, що і йому залишилося не більше року. У будь-якому разі, там упевнені, що різанини вже не уникнути. Ось такі там ходять чутки. Одна — тривожніша за іншу.