Ода карткам

Ода карткам

Авторка перекладу: Світлана

За останній місяць цілий ряд високопоставлених діячів курника тією чи іншою мірою висловлювали припущення про те, що удари ЗСУ по їхній нафтовій інфраструктурі повинні припинитися. Причому вони говорили це таким чином, що такого стану речей можливо досягти не за рахунок роботи їхньої ППО чи якихось інших заходів протидії, а за допомогою якогось договірняку. Промови ці були дуже акуратними, і тому з них не можна було прямо вивести два ключові моменти. Перший – чому вони так побоюються цих ударів, адже для них бензин завжди буде. І другий – хто мав влаштувати згаданий вище договірняк.

Судячи з усього, надія покладалася на Трумпа, який мав вплинути на Україну, але тут є важливий момент. Прямо і швидко на Україну міг впливати президент Байден, бо левова частка військової допомоги, яку отримувала Україна, йшла від США, і тому дідусь Джо безумовно мав відповідні важелі тиску. А Трумп практично умив руки щодо допомоги, а раз так, то і вплив втратив дуже суттєво. Проте лапті дуже сподівалися на щось подібне, але удари по НПЗ і нафтопроводах, що продовжилися навіть цієї ночі, поставили жирну крапку на цій темі.

І звісно ж, ті, хто сидить на верхніх жердинках курника, дуже уважно стежать за своєю мовою, щоб не наговорити зайвого. Тому вони й не занурюються в розмови про те, що їх чекатиме, якщо винесення нафтової інфраструктури продовжиться, а точніше – в яку якість може перерости очевидна кількість таких ударів. Цю тему не можна чіпати під жодним приводом, тому що практично миттєво постає питання про розумові здібності царя і як наслідок – про напрям руху всього курника. Прутін – злопам’ятний і мстивий, тому краще зупиняти свій потік свідомості ще задовго до небезпечної межі.

Утім, дрібніша сошка може собі дозволити деякі вільності і, оминувши роль царя в ситуації, що склалася, відразу перейти до питання про неминуче зростання ціни на пальне, а слідом за ним – на все інше, включаючи продукти харчування і товари першої необхідності. А за цього розкладу виникає розуміння того, що при такому ході подій частина населення залишиться за тією межею, де можна буде вижити, маючи доступ до продовольства. Деякі вже говорять про те, що вирізняють тінь голоду, який насувається на курник.

Очевидно, що питання про запровадження жорсткого регулювання доступу до продовольства було порушено не від хорошого життя, а від розуміння поточних тенденцій. За різними даними, продуктові картки вже почнуть запроваджуватися в жовтні цього року. Такі розмови дедалі частіше виплескуються на публіку, і та починає нервово вертіти кормою, а влада кинулась пояснювати, що в цьому немає нічого страшного, а навіть навпаки. Виглядають подібні промови приблизно так:

«Наші джерела в уряді неприємно здивовані реакцією на публікації про те, що для окремих категорій росіян можуть запровадити продуктові картки у зв’язку зі зростанням цін.

«Піднялася якась нездорова хвиля паніки навколо продуктових карток. Ідуть спростування, вчених навіть підключили. Хочу сказати дві речі. По-перше, картки ми ще не запровадили, це питання розглядає президент. По-друге, картки буде правильно ввести. Нас чекає зростання цін, і людям, яким не вистачатиме грошей на продукти, треба допомогти. Усі, хто оголосили «війну» продуктовим карткам, виступають проти того, щоб нагодувати голодного пенсіонера чи дитину з бідної родини», – зазначив один зі співрозмовників каналу».

І все б нічого, але ще є досить велика кількість людей, які пам’ятають карткову систему фінального періоду совка. Тоді наявність карток пояснювалося точнісінько такою самою риторикою, мовляв, це тимчасовий захід, який вводиться для боротьби з тимчасовими труднощами. А чим усе закінчилося – добре відомо. Тут головне, щоб нікому не спали на думку крамольні думки з приводу того, що до війни з Україною і бензину було вдосталь, і коштував він недорого, а про картки на їжу ніхто не міг би навіть пожартувати, настільки нереальною була ця тема, але ось усе змінилося.