Автор перекладу: Світлана

Розмірковуючи про діяльність нинішньої американської адміністрації, можна легко спиратися на чутки як на достовірне джерело, оскільки самі заяви та дії команди Трумпа настільки непослідовні навіть не для загальної політики США, а навіть для своєї власної діяльності, що там уже ні про що не можна розмірковувати напевне. Там легко стирають із офіційних сайтів закони та міжнародні угоди або миттю розвертаються на 180 градусів у гучних справах. Тож чутки можуть вважатися такими сьогодні, а завтра будуть офіційною позицією, і навпаки. В такому разі втрачається всілякий сенс у перевірці достовірності чуток у принципі.

Останній приклад, який ми наводили вранці, стосується Мексики. Діячі з Конгресу та Білого дому буквально щойно били себе п’яткою в груди і розповідали про те, що мексиканські картелі та нелегали настільки знахабніли, що США готові провести військову операцію на території Мексики. А в першій каденції той самий Трумп, але суттєво молодший, запустив проєкт будівництва стіни на кордоні з Мексикою, і все це разом начебто вимальовувало послідовну, хоч і сумнівну політику нинішнього президента, але ось він миттєво перевзувається і заявляє про те, що картелі не така вже й велика проблема, та й речовини, в контрабанді яких щойно звинувачувались картелі, виявилися не такої вже й поганої якості.

Можливо, його міністр із трансформації реальності провів тестування окремих зразків, і стало зрозуміло, що наїзд на картелі був абсолютно марним і взагалі вони нічого не приховують і можуть навіть заплатити за проведення будь-якої найдорожчої експертизи, де б вона не проводилася, щоб та підтвердила відмінну якість товару. Зрозуміло, що експерти повинні розбиратися в тонкощах речовин, але ніхто ж не сумнівається в тому, що міністр-трансформатор має широкий досвід дуже ретельного тестування найрізноманітніших субстанцій, у тому числі й вироблених картелями.

Отже, війна скасовується, і тепер замість війни та мит оголошується дружба та спрощення перетину кордону безпосередньо через «стіну Трампа». І справді, якщо він пропонує за 5 мільйонів доларів продавати паспорти США, то чому б і з картелями не вчинити приблизно так само? Якщо вони готові заплатити відповідну суму, то вони наче й не картелі вже, а солідні бізнесмени. Ось і подолали картелі без жодних військових дій. Залишилося тільки підчистити войовничі заяви, ніби їх зовсім і не було, і знову можна розповідати про власну мудрість і про те, що Америка ще не бачила такого президента.

Але це ще не все. Справа в тому, що американська нафтопереробна промисловість серйозно зав’язана на нафті, що отримується з Канади. Канадська нафта поєднується з місцевою, і таким чином виходить ідеальна суміш, яка потрібна для споживачів. Але якщо ти виставляєш Канаді експортні мита, то маєш розуміти, що там знайдуть слабкі місця в торговельних відносинах і вдарять по них так, що мало не буде. Отже, слідом за емісарами геніального Муска в Канаду поїхали нафтовики, які справедливо вважають, що, на відміну від міністра-перфоратора, вони особисто не закушувалися з Канадою і тому можуть знайти розуміння своїх давніх партнерів, мовляв, дідуганчик поганий став і виробляє казнащо, а ми тут ні до чого.

З чуток, посол США в Канаді отримав шифрування, виконане в стилі «танцюючих чоловічків», оскільки службовців відділу шифрування вже скоротили: мовляв, передайте шановному містеру Джастіну, що ті слова, які сказав міністр Муск на його адресу, було вимовлено в момент, коли міністр приймав лікувальні препарати і повинен був лежати в палаті, але не послухав лікарів і прийшов на робоче місце. А препарати робили своє, і хоча були свіжими, щойно з Мексики, але зробили свою справу, і тому в нього просто вирвалося таке, за що на нього не можна ображатись.

Та й на дідуганчика теж не можна ображатися. Про приєднання Канади він сказав не зі зла, а просто тому, що не випив власних препаратів. Але там справа інакша, оскільки виникла сімейна ситуація. Його таблетки прийняла дружина і почала робити власні заяви про те, що треба садити до в’язниці тих, хто розміщує в Інтернеті зображення з оголеними тілами. Фахівці припускають, що якби вона не запила таблетки горілкою «Столична», нічого такого б не сталося. У результаті таблетки потрапили не в той шлунок, і це призвело до двох сумних «нєпоняток».

Якщо ж комусь ці чутки видалися неймовірними, то це марно. І дідуганчику, і міністру-вібратору ще є куди відступати. Нам варто згадати власну ситуацію і те, в чому бачить корінь своїх проблем зелена влада. Згадали? Тоді дивимося на те, як американській публіці показують відоме шоу під назвою «Божа роса». У тому випадку, коли публіку потрібно відволікти від кульбітів, перевзувань та інших екзерсисів, що мають непристойний запах, треба згадувати «папірєдніка», причому в якомусь двозначному контексті, і ось вам заява великого комбінатора, вірніше – реформатора:

Історія про яйця має зайти будь-якій публіці як треба. Залежно від просунутості публіки, ефект впливу може виявитися досить тривалим. Комусь вистачить слова «Байден», щоб покритися гнівом, як той острів, що «весь покритий зеленню», а хтось дочитає до слова «яйця» і поки почне розуміти, про що саме йдеться: про те, про що він одразу подумав, чи про інше, – мине час. Ну а для інтелектуалів, які роблять Америку великою знову, є той самий міністр геніальних наук, який пояснює подробиці:

Словом, зараз складається враження, що ми спостерігаємо виступ ансамблю баяністів, які виконують якісь дивні мелодії, написані лисим композитором, який не знає нот. Але тут важливо не те, що вони грають, а як вони це роблять. Спочатку вони грізно розтягують міхи, кидаючись гучними заявами і тиснучи на клавіші найнижчих нот, а потім навпаки, вони стискають гармошки у зворотний бік і цього разу тиснуть на інші клавіші, що видають найвищі звуки. У середині минулого століття саме так робили циркові клоуни з гармошками, а ці роблять приблизно те саме, але без гармошок. Але… чи нам цього не знати?