Про танки

Авторка перекладу: Світлана

Одразу кілька джерел підтвердили, що основна частина танків M1A1 Abrams, які Австралія передала ЗСУ, вже не просто прибули в Україну, а розподілені за призначенням і стоять на озброєнні ЗСУ. З приводу цих танків можна сказати, що збройні сили Австралії списали їх у зв’язку з переозброєнням на нову модель машин M1A2 Abrams. Але що важливо – вся партія з 49 одиниць жодного разу не покидала території Австралії, не брала участі в бойових діях і, як належить, обслуговувалася згідно з регламентами з 2007 року, коли ці танки отримали новими із заводу.

Це – гарне придбання для ЗСУ з дуже різних аспектів. Очевидно, що радянське танкобудування йшло своїм звивистим шляхом, і цей шлях проходив осторонь світового танкобудування, бо конструктивно совкові машини так і не відійшли від концепції, яка сповідувалася в довоєнні роки. Їх компонування, незважаючи на його доведену неповноцінність, так і не зазнало істотних змін. А все тому, що за основу було взято ідею масовості та швидкості виробництва, на шкоду живучості самої машини та безпеці екіпажу. «Легендарні» Т-34 були рекордсменами саме за кількісними показниками: їх швидше й більше виробляли, але й втрати серед них були гігантськими і зовсім не зіставними із втратами противника на всіх фронтах.

Просто зазначимо, що за період активних бойових дій, з червня 1941 по травень 1945 років, СРСР втратив 96 500 танків. Але сюди не входять втрати у Зимовій війні з Фінляндією, яка була частиною Другої світової війни. У свою чергу, Німеччина втратила 45 тисяч одиниць танків і САУ, але в період з вересня 1939 року і до моменту капітуляції у травні 1945 року. При цьому втрати танків були під час війни з Польщею, в Західній Європі, Африці, а згодом – і в Італії. Крім того, є певні відмінності у методиці підрахунку втрат. Совок вів статистику бойових втрат, а Німеччина враховувала як бойові втрати, так і ті випадки, коли танки зазнавали пошкодження або виходили з ладу з інших причин, які не дозволяли відновити боєздатність. Плюс до того, в ці втрати входили машини, які довелося кинути під час відступу через відсутність пального та подібні причини.

Усе це до того, що перехід на танки, спроєктовані та вироблені в нормальному світі, – вже чудово. Адже всі озброєння мають свій строк бойового застосування і втрати будуть у будь-якому разі, якими б сучасними та просунутими ці танки не були. ЦАХАЛ зазнає втрат своїх найсучасніших і найдосконаліших танків Меркава mk4, попри ультимативну систему активного захисту. Інша справа, що коли конструкція танка передбачає максимальний захист екіпажу, то втрата такого танка дає змогу зберегти екіпаж.

Крім того, всі американські танки, що постачаються на експорт, не мають головного шару захисту, що складається з пластин збідненого урану, які серйозно підвищують живучість танків. Нові танки, які отримала Австралія, також її не мають. Очевидно, що у нас ці машини отримають потрібний обвіс, який максимально відповідає умовам саме сучасної сухопутної війни. Між іншим, ізраїльтяни зараз працюють над тим, щоб створити ефективний захист своїх «Меркав» із верхньої півсфери, бо там вони виявилися вразливими, як і більшість інших танків.

Словом, це поповнення для ЗСУ, з урахуванням уже досить великої кількості підготовлених екіпажів та новацій у техніці застосування танків, безумовно, дасть свої позитивні результати. А тим часом до нас повинні вже надходити й додаткові літаки. І все це покаже себе на полі бою так, як це необхідно тут і зараз.