Особистість нинішнього президента США не варта того, щоб її всерйоз обговорювати. Інша річ — конкретні його дії, оскільки вони мають глобальні наслідки. І тим не менш, хтось іще намагається коротко або ж фундаментально описати те, що він бачить, з огляд на те, кого американці обрали собі президентом. І справді, довгий час вважалося, що обрати собі президентом негідного персонажа можуть у будь-якій іншій країні, але не в США. До речі, так само твердо можна говорити про те, що в росії обов’язково оберуть відвертого покидька. При цьому, вибирають там рідко, але влучно. Із наймерзенніших мерзот там обов’язково оберуть найганебнішу і найогиднішу особу.
Штати ж були таким собі острівцем поміркованості, де численні партійні фільтри відсікали явний шлак, здатний зганьбити країну просто своїм внутрішнім світом, який стане очевидним на такому посту. Тим паче, завжди вважалося, що хоч яких би поглядів дотримувався новий президент США, він все одно буде діяти в добре відомій системі цінностей, чітко усвідомлюючи межу між чорним і білим. Але тепер ця традиція повністю зруйнована і Штати з бастіону демократії та зразка здорового глузду, скотилися до рівня третьорядної країни, здатної посадити в перше крісло Йоріка і помазати його денатуратом на царство.
Важко собі уявити реакцію американців часів Рейгана, якби їм довелося побачити кілька промов нинішнього президента з приводу росії або питань демократії, чи з приводу того, яким великим він бачить особисто себе. Думаю, що вони визнали б це чимось середнім між невдалим жартом і особистою образою. І ось у цій обстановці хтось намагається дати визначення того, що трапилося зі Штатами і кого вони собі обрали.
У Мережі з’явилося кілька описів усього цього, але ми вибрали всього два з такого розрахунку, що одне з них буде абсолютно лаконічним, а інше навпаки — розлогим, що рясніє епітетами та фарбами. Отже, перше з них стосується оцінки Додіка, виданої президентом маленької Португалії Ребелу де Соуза. Виступаючи в Літньому університеті, де проходить підготовка молодих кадрів, він відповідав на запитання аудиторії, і коли мова зайшла про Трампа, він дав коротку характеристику цьому персонажу.
Зокрема, він сказав про те, що це — зразок нового політичного лідера, який не приховує своїх емоцій і схильний апелювати до суспільства без посередників, але: «з однією особливою і складною річчю: лідер провідної супердержави, об’єктивно, є радянським або російським агентом. Він діє як агент». Далі президент підкреслив, що цей висновок він робить тому, що Трамп змінив статус США щодо війни в Україні із союзника (це його слово — ред.) однієї сторони на арбітра.
Причому, тут треба зазначити, що традиційно, президент Португалії симпатизує росії, як і його попередники. Досить згадати соціаліста і колишнього прем’єр-міністра Португалії Антоніу Гутерріша, який став генсеком ООН і одночасно — адвокатом більшості терористичних рухів і диктатур. Достатньо подивитися на те, як незмінно він займає сторону зла, щоб зрозуміти, наскільки все запущено в самій Португалії. А тому нинішній її президент, плюс-мінус, сповідує приблизно ті ж самі принципи. І тим не менш, навіть для нього, явного симпатика путіна, Додік став чимось на зразок перебору.
(Далі буде)
Так може, це він його так похвалив?