Заповіти Леніна і гроші прутіна (Частина 3)

Довіри тут не може бути ніякої, бо прутіну достеменно відомо про те, навіщо дідусь Ленін запиляв свою «революцію» і де зберігав награбоване у буржуїв. А ще він точно знає, як довірений кур’єр, який возив у швейцарський банк валюту й коштовності, кинув дідуся на всі ці багатства і розчинився в далекому просторі. Але фокус у тому, що сам прутін став невиїзним з цілої низки причин і, зокрема, через те, що його можуть підловити під час таємного вояжу та відправити слідом за Пригожиним. Але проводити інспекції все одно треба, і довірити їх можна лише дуже близьким людям, наприклад – власній доньці Катерині. І тут їхня преса ненароком дала поживу для роздумів.

Наскільки можна зрозуміти, мета матеріалу полягала в тому, щоб показати, що російські чиновники, попри війну та проблеми з авіатранспортом, цілком регулярно катаються по закордонах, хай і не по всіх, по яких хотіли б. Зрозуміло, що для перельотів вони користуються не звичними авіалініями, а спеціальними бізнес-джетами, про польоти яких населення курника навіть не здогадується. Наприклад, там пишуть таке:

«Літак заступника голови Ради безпеки Дмітрія Мєдвєдєва (RA-67226) кілька разів був у Туреччині і був помічений у Катарі, глава Сбєрбанку Герман Греф (RA-02875) з’їздив в Арабські Емірати, а перший віцепрем’єр Дєніс Мантуров (RA-89053) виявився найбільшим поціновувачем Туреччини, де його літак здійснив понад десять рейсів за літо і побував в Анталії, Бодрумі та Даламані.

Ігор Шувалов, керівник ВЕБ.РФ (RA-67777), надавав перевагу поєднанню ділових поїздок з відпочинком – його літак літав на Мальдіви і потім знову повертався до ділових поїздок у Китай, Іран та Оман. Юрій Трутнєв, віцепрем’єр (RA-73637), діяв аналогічно, поєднуючи поїздки в Іран та Китай з відпочинком у Таїланді, Туреччині та Грузії…»

І далі – за списком. Зауважимо: ця публіка навіть не думає кататися в Сочі чи не дай боже – до Північної Кореї, куди лапті заганяють своє стадо замість Криму чи Анапи. Вони літають на багаті курорти на кшталт Мальдів, а у крайньому випадку – до Туреччини, де, напевно, буде веселіше, ніж дивитися на те, як над Сочі літають БПЛА ЗСУ. Окремим пунктом тут стоїть Оман із його лижними курортами, куди просто на лижах їздять і деякі наші діячі. Але все це – тло, на якому виділяється інша частина тексту, а саме:

«Найбільш незвичний маршрут був у джета власника «Р-Фарм» Алєксєя Рєпіка (RA-73577). Його літак побував у двох десятках країн. Частина з них цілком вписується у традиційні для російської еліти маршрути – Туреччина, Грузія, Саудівська Аравія, ОАЕ, Іран, Азербайджан, Сейшели, Оман і Єгипет. Але маршрути в Африці здалися незвичними: поряд із популярними у туристів Мадагаскаром, Танзанією, Ефіопією та Замбією у списку виявилася охоплене внутрішніми конфліктами та офіційно не рекомендоване багатьма країнами для поїздок Сомалі та його портове місто Кісмайо. Показово, що цим літаком користувалася Катєріна Тіхонова, дочка Владіміра прутіна».

Ось і все. Коло замкнулося. Ніхто в здоровому глузді і твердій пам’яті не попреться в місця, де йде війна і де може статися будь-що. Це тобі не Мальдіви, Сейшели чи навіть Мадагаскар, а дуже небезпечне місце, в якому за збігом обставин якраз і оперують загони типу Вагнера. Для того щоб дочці прутіна опинитися в Сомалі чи подібній дірі, повинна бути не просто вагома, а дуже вагома причина.

І ми обґрунтовано припускаємо, що насправді це була інспекторська поїздка, під час якої Катя не просто перевіряла татову заначку, а й знайомилася зі своєю спадщиною, яка залишиться після тата. Ну, а тим, хто знає, що і як слід робити в таких випадках, ця інформація, безперечно, стане у пригоді, бо ще Ілліч заповів проводити «експропріацію експропріаторів», тож діяти слід з урахуванням заповітів вождя світового пролетаріату.