Авторка перекладу: Світлана
Ще десять років тому колеги почали надсилати з окупованої частини Донецької області фотографії тіл, які явно зазнали жорстоких катувань. Потім ішла інформація про те, що туди приїжджають на практику групи катів, які відточують свою «майстерність на живому матеріалі». Причому одні групи виїжджали, інші змінювали їх, і так – постійно. Ще тоді виникало запитання: куди ж їм стільки катів знадобилося? Адже в совкові часи катуваннями займалися регулярно і повсюдно, але після сталінських часів це «мистецтво» зійшло нанівець і залишилися просто побої чи щось таке, що не калічило і не вбивало.
А ось натуральні кати, які «приводили у виконання», були поштучним товаром і їздили у відрядження в різні СІЗО, призначені для смертної кари. Тобто таких «фахівців» було відносно небагато, а тут було запущено натуральний конвеєр. А як відомо, попит народжує пропозицію, і очевидно, що в курнику цей попит різко зріс уже досить давно. Тоді ще мало хто підозрював, що прутін прагне відкритої та широкомасштабної війни в Європі, і тому виникло припущення, що кати там скоро будуть потрібні для внутрішнього вживання.
Але з початком широкомасштабної війни стало відомо, що тортури і страти там стали звичним інструментом діяльності влади, а «профільних фахівців» там уже цілком достатньо. І просто зараз уже є маса свідчень того, що катуванням і стратам піддаються не лише військовополонені ЗСУ, а й власні військові, що якимось чином не сподобалися командуванню. Тобто команду на тортури віддають довільно, без найменшої імітації судів, а просто – для науки. Страти перед строєм там теж стали справою звичною, причому страти ці виконуються не тільки у вигляді розстрілів, а й середньовічними методами. І для виконання всього цього там уже досить багато фахівців.
І тепер саме це вже переходить у «маси», тому вибити будь-яке зізнання з будь-кого там тепер не становить жодних проблем. Особливо коли йдеться про «тероризм», то потрібне зізнання там цілком можуть отримати у ексгумованого трупа, а з ще живої людини там здатні отримати «щиросердне» навіть у причетності до Великого вибуху чи до чого завгодно. Але все це вимагає законодавчого врегулювання, щоб не вийшло, як із ПВК. Адже у них цілком собі співіснували «Вагнер» і норма права, що забороняє найманство та участь у незаконних збройних формуваннях, якими були всі ЧВК.
Між іншим, саме з найманцями там питання досі стоїть «на розтяжці», бо цар побоюється приватних армій, які в принципі можуть повторити інцидент Пригожина, що зробив йому нерви. А от із катуваннями вирішено зробити все як треба. Тому він поки що не поспішає врегулювати саме цю тему, проте з катами – інша справа.
Так, стало відомо про те, що катування, а згодом – і публічні страти у стилі іранських рушників, Талібану чи Китаю там почали вводити у правове поле. Тобто легалізацію катувань там уже ініційовано, і коли вона дійде до свого логічного завершення, а це відбудеться дуже швидко, то там почнуть випускати підручники з грифом «Для службового користування» з тактики застосування катувань, у яких буде узагальнено як новий досвід, набутий за останній десяток років, так і старі методи, описані в «Молоті відьом» та інших манускриптах на цю тему. Можна не сумніватися в тому, що на створення таких посібників буде кинуто їхню наукову громадськість, яка відпрацює залюбки та з педантизмом.
(Далі буде)