А потім відбувся той самий другий раунд переговорів, де він вдруге зустрівся з Кімом і це вже була формалізація катастрофи. Це стало очевидно майже відразу, оскільки очікування президента США на те, що Кім погодиться на денуклеаризацію в обмін на зняття санкцій, розбилися об тверду позицію опонента – збереження ядерного озброєння, але згода на демонтаж ядерного комплексу у Йоннбені. Тому переговори були перервані передчасно і скасовані заходи, які мали бути урочистим завершенням переговорів, як от – спільний обід і спільна заява для преси. Таким чином, Додік зламав гру свої союзників – Південної Кореї та Японії, які ретельно вибудовували власний переговорний процес з Північною Кореєю. Втрутившись в нього, Додік поводився як слон у посудній лавці і очікувано, не отримав жодного профіту від переговорів.
Що характерно, повний і безумовний провал переговорів з Кімом, був прикритий заявами представників Білого дому і Державного департаменту про те, що сторони розійшлися без конкретних результатів, але домовилися продовжувати діалог, аби знайти порозуміння у майбутньому. Але хто чув, щоб Трумп якось пояснив те, чому, незважаючи на довгу, майже рік, агресивну риторику і гучні анонси, він не отримав жодного результату? Головне тут те, що Трумп відкинув усі ті пропозиції і застереження, які рекомендували йому фахівці, і пообіцяв усе розрулити на власній «чуйці» і досвіді «жорсткого переговорника». Тобто, усі наслідки провалу і досі лежать саме на ньому, оскільки він сам відсторонив від процесу усіх, на кого можна було б повісити частину відповідальності.
Але це не весь перелік досягнень Трумпа саме в таких переговорах. 18 липня 2018 року відбулися переговори Додіка і путіна у Гельсінкі. Це було щось схоже на переговори з Кімом, де Трумп вирішив зіграти роль Олександра Великого і розрубати Гордієв вузол. Ініціатива проведення переговорів і спосіб підготовки були такими самими. Трумп вирішив, що він розчавить путіна своїм досвідом і розумом. У підсумку, не було підписано жодних двосторонніх договорів чи декларацій. Вони лише обговорили широкий спектр питань, включаючи Сирію, Україну, контроль над озброєннями та втручання росії у вибори.
А крім того, відбулася паплюжна подія – спілкування віч на віч, без американського перекладача. Цей епізод став жирною плямою на репутації Додіка і судячи з того, який жалюгідний вигляд він мав саме після цієї частини переговорів, багато хто (і ми – в тому числі), зробили висновок про те, що путін пояснив Додіку, що його веселі пригоди під час відвідування москви ще при СРСР, добре зафільмовані і можуть опинитися у Мережі. Це було б дуже неприємно для Додіка, оскільки він планував балотуватися на другий термін.
Але зараз у путіна цей аргумент вже не працює з двох причин. По-перше, це вже друга каденція Трумпа і тому, йому вже байдуже, як такий вкид вплине на його електоральні потенції. По-друге, зараз вже точиться скандал навколо «плівок Епштейна» і тут вже путінські плівки можуть мати зворотній ефект. До того ж, у 2018 році ще не були настільки розвинуті технології ШІ по виготовленню дуже реалістичних діпфейків і тому тоді це могло бути «бомбою», а зараз майже усі подібні «стрічки» можна відкинути, пославшись на те, що це – дешева підробка, яких можна намалювати скільки завгодно. І як приклад – викласти відео, де Трумп ходить по поверхні Марсу. То ж цього разу саме цей чинник навряд міг спрацювати хоч якось. Але повернемося до вчорашніх подій.
(Далі буде)
Як всім запав ШІ. Тільки Джефрі “самовбився” і це не ШІ. І в файлах Епштейна (а не плівках) мова йде не про банальні фізіологічні потреби скота, а про шпигунську діяльність на користь ворога.