Той її і танцює

Авторка перекладу: Світлана

Із серії «Проти ночі»

З часів радянського союзу, коли жриці Терпсихори були предметом уваги найвищого партійного керівництва, а сам балет був чимось подібним до титульної скрєпи, була відома приказка: «Хто дівчину поїть, той її й танцює». І справді, такий принцип діяв невідворотно та безпомилково, причому не лише на балетній сцені. Валя Червоні Труси, нинішня завідувачка верхньої палатки державної дупи, по балетах не виступала і якщо й танцювала, то – стриптиз на столі, під час возливань комсомольського активу, але теж добре знає це правило. Ба більше, цей принцип однаково працює в обох гендерних іпостасях, і ось щойно це продемонстрував Іран, де ставлення до жінок, м’яко кажучи, неоднозначне.

Власне кажучи, в цьому випадку йдеться не про Іран як такий, а про його реакцію на новини з Вашингтона, де Азербайджан та Вірменія вийшли на фінішну пряму в процесі закінчення воєнного протистояння і впритул підійшли до підписання мирного договору. Тут важливо зазначити, що коли намітився перелом у цьому процесі, Іран зробив заяву про те, що він підтримує зусилля обох сторін до припинення конфлікту, і загалом усе було добре, але недовго.

Слід нагадати, що під час фінальної битви за Карабах в уже далекому 2020 році Іран став на бік Вірменії. Це було дивно, адже Азербайджан – мусульманська країна, тоді як Вірменія – християнська, і вибір сторони конфлікту здавався очевидним, але де там. Справа дійшла до того, що Іран стягнув до кордону Азербайджану велике ударне угруповання, включаючи танки та іншу бронетехніку, начебто з метою проведення військових навчань. Тільки втручання Туреччини, яка пообіцяла Ірану вирвані роки, запобігло переростанню навчань у прикордонних районах у щось серйозніше.

І що характерно, тоді в Тегерані пояснювали, що вони дуже стурбовані тим, що Вірменія опинилася в такому складному становищі, і що як країна-сусідка, Іран не може на все це дивитися без реакції. Деякі іранські діячі навіть заявляли, що якщо хоч один азербайджанський солдат зайде на міжнародно визнану територію Вірменії, Ірану доведеться діяти.

І ось зараз склалася дивовижна ситуація. Азербайджан та Вірменія досягли згоди з усіх ключових питань, які були яблуком розбрату, і вийшли на фініш мирного процесу, і тут виявилося, що в Тегерані якось не дуже раді, що Вірменія здобуває мир. Так, коментуючи досягнуті у Вашингтоні домовленості щодо мирного врегулювання воєнного конфлікту і, зокрема, про залучення США до створення та експлуатації транспортного мосту, раніше відомого як Зангезурський коридор, згідно з агентством Tasnim, радник верховного лідера Ірану з міжнародних справ Алі Акбар Велаяті заявив, що ісламська республіка «не допустить» реалізації.

Здавалося б, що могло змусити цього діяча не лише перевзутися, а й перемотати рушник у зворотний бік? А скринька відкривалася просто, і ключем до неї слугує наведене вище прислів’я. Все на своє місце поставила така фраза Велаяті:

«Іран наполягає, що діятиме відповідно до інтересів безпеки Південного Кавказу, разом із росією чи без неї. Ми вважаємо, що росія також стратегічно проти цього коридору».

От і все. Тепер зрозуміло, чому у бородатих такі різкі зміни настрою. Товариші з москви дали грошей і попросили перевзути сандалі. У такому випадку тримачка відомого паризького борделю якось сказала: «Всьо мінєт».