Авторка: Світлана
Сьогодні хочу повернутися до статті про фемінітиви, де я спробувала висвітлити юридичний аспект їхнього функціонування, зокрема, Зміну № 9 до Класифікатора професій, якою передбачено можливість запису посади у формі фемінітива і затверджено «чоловічі» варіанти «брат медичний» кількох спеціалізацій професії «сестра медична». В одному з коментарів було висловлено таку думку: «У змінах № 9 подається доповнена форма назви професії у дужках. На мою думку, в цьому закладається другорядність. Коректніше подавати її через слеш».
Цей коментар підказує принаймні два напрями для подальших роздумів: про рівноправність варіантів назви професії і про слеш. Через те що йтиметься про юридичні терміни, якими є назви професій, варто уточнити, що тут спробуємо проаналізувати лише мовний аспект.
Почнімо зі слешу. Цей термін прийшов із англомовного професійного сленгу (slash) і означає скісну риску (/), яка в математичних виразах позначає відношення двох одиниць (те, що ми називаємо «написати через дріб»). Але для позначення відношення слів її запровадили лише у 2019 році, в новій редакції Українського правопису. Тому ми певним чином є свідками того, як цей новий розділовий знак буде закріплюватись у мові.
Зараз використання скісної риски врегульовано трьома пунктами § 165 Українського правопису (з підпунктами та примітками), з них найближчим до написання професій через скісну риску є пункт 1:
«1. В офіційно-діловому та науковому стилях – як розділовий знак між однорідними членами речення та в інших подібних випадках у значенні, близькому як до єднального (=і), так і до розділового (=або) сполучників (з можливістю переважання в різних контекстах то одного, то іншого з цих значень)… Уживаються також комбіновані єднально-розділові сполучники і/або, рідше та/або (без відступів до і після скісної риски)».
Наведене правило дає підстави вважати, що написання «сестра медична / брат медичний» з мовної точки зору вже врегульовано. А це означає, що до прийняття Українського правопису таке написання не могло вважатися чинним, тому вживалися дужки або інші розділові знаки. Це можна простежити на прикладі статей Сімейного кодексу України (бо в якому ще документі настільки часто можна зустріти вживання пари «мати» + «батько»?). Отже, наприклад, у статті 149 «Зміна дитиною свого прізвища та (або) імені, та (або) по батькові» сполучники «та» і «або» наведено не через скісну риску, а у форматі «та (або)», тобто другий компонент у дужках, між компонентами – проміжок. У статті 164 варто звернути увагу на написання цієї ж пари сполучників, а також оформлення пари слів «мати» + «батько»: «Стаття 164. Підстави позбавлення батьківських прав. 1. Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; {Пункт 2 частини першої статті 164 в редакції Закону № 463-IX від 16.01.2020}…». Отже, в частині першій цієї статті пару «мати, батько», а також «вона, він» оформлено через кому, а в пункті 2 (зміни до якого внесено у 2020 році, вже після набуття Українським правописом чинності) сполучник «та/або» подано через скісну риску. Із такої частковості внесених змін я можу зробити припущення про те, що до пари «мати/батько» скісну риску вирішили не застосовувати відповідно до якихось правил нормотворчої техніки.
Таким чином, після прийняття Українського правопису написання варіантів назви професії через скісну риску юридично можливе, але воно повинно бути затверджено у встановленому порядку. Тоді який варіант правильний: через скісну риску, як у Випуску 78 «Охорона здоров’я»Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, чи в дужках, як у Класифікаторі професій?
Поясню свою гіпотезу на тих самих прикладах із попередньої статті. Отже, Класифікатором професій затверджено такі варіанти: «сестра медична операційна» і «брат медичний операційний»:
Тобто текст у дужках вживається на повну заміну тексту без дужок. За такою самою логікою, текст після скісної риски повинен застосовуватися на повну заміну тексту до скісної риски. Проте у Випуску 78 посаду до скісної риски названо: «сестра медична», посаду після скісної риски – «брат медичний операційна»:
Чи стосується слово «операційна» професії «сестра медична»? А з чого це потрібно зрозуміти? А брат медичний є операційним? Якщо так, то чому «операційна» у жіночому роді? Ця не повністю внесена зміна (бо фактично і сестра не є операційною, і брат має визначення жіночого роду) виглядає явною помилкою, і добре, що вищу юридичну силу має Класифікатор професій.
Отже, варіанти назви професії до та після скісної риски повинні бути повністю взаємозамінними, так само як і варіанти в дужках і без дужок. Тобто якщо у назві посади три слова, то повинно бути три слова до і три слова після скісної риски. А якщо більше? Тоді повну назву професії треба написати до скісної риски і після неї: «сестра медична з лікувальної фізкультури / брат медичний з лікувальної фізкультури». А за допомогою дужок можна виокремити тільки ту частину, які підлягає заміні, як це і зроблено у Класифікаторі:
Таким чином, за допомогою дужок варіанти назви професії можна передати меншою кількістю слів, а скісна риска передбачає наведення двох рівноцінних варіантів назви професії.
Висновок. На мою думку, подання чоловічого і жіночого варіантів назв професій через кому, через скісну риску або в дужках показує рівноцінність взаємозаміни цих варіантів у потрібних ситуаціях за умови їх правильного і повного оформлення. Знову-таки, на мою думку, більш «другосортним» є написання, за якого чоловічий варіант наводиться повністю, а жіночий – тільки у формі закінчення: «відомий/а, відомий (-а)». Так, він компактний, але нерівноцінний стосовно жіночого варіанта. Крім того, деякі «жіночі» варіанти потребують зміни більше ніж однієї літери, і тоді читання ускладнюється тим, що потрібно вгадати думку автора і самостійно скласти потрібне слово: «науковець/виця», «замів/ла».
На закінчення розмови про скісну риску хочу звернути увагу на правило вживання цього розділового знака, викладене в підпункті (б) пункту 3:
«3. У графічних скороченнях (див. § 62) – без відступів до і після скісної риски:… б) у позначеннях складених одиниць виміру: км/год (кілометр на годину), Ф/м (фарад на метр) та ін.».
Приклад «км/год (кілометр на годину)», наведений у підпункті б), суперечить Правилам застосування одиниць вимірювання і написання назв та позначень одиниць вимірювання і символів величин, які затверджено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 04.08.2015 № 914 «Про затвердження визначень основних одиниць SI, назв та визначень похідних одиниць SI, десяткових кратних і частинних від одиниць SI, дозволених позасистемних одиниць, а також їх позначень та Правил застосування одиниць вимірювання і написання назв та позначень одиниць вимірювання і символів величин». Цей наказ забезпечує однакове для всіх розуміння і написання одиниць виміру, що вказуються, наприклад, при маркуванні товарів. У пункті 4 згаданих Правил зазначено:
«4. У назвах одиниць вимірювання, які містять частку від ділення однієї одиниці на іншу, назви одиниць знаменника пишуться з прийменником «на». Для одиниць вимірювання величин, які залежать від часу в першому степені і є характеристиками швидкості перебігу процесів, назва одиниці часу, яка міститься в знаменнику, пишеться з прийменником «за».
Спираючись на це правило, при перекладі текстів шановного Anti-Colorados про темпи видобутку нафти я вживаю конструкцію «2,2 мільйона барелів за день», а не «на день». Я не впевнена, чи можна конструкцію «кілометр за годину» вважати порушенням правила Українського правопису, але, принаймні, на цьому сайті допускаються деякі відхилення від усталених правил написання.
Отака історія на сьогодні. Скісна риска утверджує своє застосування як зручний розділовий знак, і ми творимо її історію і правила просто зараз.
B aнглійської мові немає розподілу на сестра-брат медичні, слово nurse вживають без зв’язки зі статтю.
Мені здається, що в українській мові треба вживати слово “медик” в такому ж сенсі. Без усяких “медикінь”, “членкінь”, “докторинь”, тощо!
Ха, так в аннлійській мові й слово “sibling” є, на позначення відношення рідства “дитина тих же батьків*.
Без вказання біологічної статі, я маю на увазі.
Є така професія, “бухгалтер”. Це слово має “чоловічий” граматичний рід. Але (принаймні, за моїм досвідом) особи, які працюють за цим фахом в Україні, частіше мають не чоловічу, а жіночу біологічну стать. Тим більше, в мові, з якої прийшло це слово, фемінітив для нього існує. Чи не правильніше тоді замість “бухгалтер” запозичити “бухгалтерина” (як “балерина”)?
Вже є слово – “бухгалтер-ша”.
В українській — бухгалтерка, якщо вже на те пішло. Але це трошки дивно — запозичити для назви професії маскулінітив замість також наявного фемінітиву, а потім фемінізувати запозичений маскулінітив. Чому не запозичити напряму фемінітив, як з деякими іншими професіями?
Ок, тоді чому посада на митниці (й не тільки ) «інспектор» унісекс? В посвідченні не вказано «інсперкторка», а посвідчення є документ офіційно затвердженого зразка, відповідно перед затвердженням цей зразок вивчався купою фахівців різних напрямків, філологів відповідно
> скісну риску (/), яка в математичних виразах позначає відношення двох одиниць (те, що ми називаємо «написати через дріб»).
По-перше, в математиці “відношення” означає властивості різних об’єктів і їхні взаємозв’язки. Наприклад, “відношення рівності”, “відношення паралельності”, “відношення подільності”. Те, що Ви мали на увазі, в математиці має назву “співвідношення”. Але, по-друге, співвідношення в математиці позначують не через скісну риску, а через двокрапку. А через скісну риску подають частку, або операцію ділення (яку також можуть подавати і через двокрапку, і через знак ділення “÷”, і через власне дріб — горизонтальну риску посередині висоти рядка, з виразами над і під нею, відцентрованими горизонтально). А ще в математиці використовують поняття “шанси”. Причому можуть розглядати як шанси до, які позначують через двокрапку, так і шанси з, які позначують через скісну риску. Наприклад, шанси, що випадково взята людина в Україні виявиться жінкою, становлять 1:1 (один до одного), або, еквівалентно, 1/2 (один з двох).
> Уживаються також комбіновані єднально-розділові сполучники і/або, рідше та/або (без відступів до і після скісної риски)».
Так а вживання словосполучень через скісну риску з відступами (проміжками) взагалі унормовано, чи як?
Цей спор не призводить до появи терміну для означення професії яке б не посилалася на родинні відносини у назві. Я вже коментував у попередній статі, що назва професії має зазнати змін і привів приклад – лазаретний працівник, чи лазаретна працівниця. Ця назва окреслює сферу у якій людина задіяна. Посилання на сімейні стосунки має релігійну тяглість, коли до уходу за пораненими у війнах притягалися черниці.
Ще дотичне питання. Колись стикався із скороченнями через зворотну скісну риску, на кшталт “к\ф” для “кінофільм”. Мені чомусь завжди це видавалося дивним. Як воно насправді?
ймовірно банальна неграмотність. у частині випадків допускаю якісь технічні обмеження. часто бачив на різних паперах, надрукованих за допомогою старих матричних принтерів: замість дужок використувалась оця сама скісна риска.
“Спираючись на це правило, при перекладі текстів шановного Anti-Colorados про темпи видобутку нафти я вживаю конструкцію «2,2 мільйона барелів за день», а не «на день». ”
Тобто в першому випадку це буде рівно 2,2 мільона бареля і ні галона більше чи меньше а в другому середня кількість за певний час – тиждень, декаду….
Бо в обох випадках спрощений вираз з якого зникло словосполучення один день і було замінено на день.