Повернення багатоходуна

Авторка перекладу: Світлана

Сьогодні вранці, ближче до обіду, кесар московський прокинувся у своєму бункері посеред Алтаю і виявив, що все ж таки він не зовсім ще пролюбив свої мізки і його здатність до багатоходівок ще не втрачено. Справді, нещодавнє фрик-шоу, яке виконували він та Лукашенко, про те, що вони всіх захоплять і переможуть, бо мають дві лисини та одну пару вусів, якось не вразило публіку навіть у курнику. Аналізуючи цей перформанс, ціла низка джерел без жодної критики, але з явним порівнянням зазначила, що Сі Цзіньпін після наїздів Трумпа практично не вступав у публічну полеміку. Навпаки, навіть офіційні ЗМІ явно зменшували натиск і оминали цю тему якнайдалі.

Воно і зрозуміло, адже коли є що відповісти у практичній площині, зосереджуються на цьому, а коли або відповісти на практиці нічим, або є сумніви в тому, що таку відповідь можна оформити, розсипаються квітчастими промовами. Ми ж пам’ятаємо, як рушники погрожували Ізраїлю та США страшними карами, якщо ті… І що в підсумку? Імітація імітації, названа великою перемогою, не переконала навіть частину свого населення з категорично промитими мізками, а поза Іраном з бойового танцю рушників реготали буквально всі світові ЗМІ.

І ось дід Кабаєв покликав собі в підспівки ще одного фрика, щоб разом зобразити незламну волю та міць. Хоча при погляді на цих пацієнтів, що наполовину вижили з розуму, з упевненістю можна сказати тільки одне. Звісно, вони можуть виконати свою погрозу та розпочати великий похід, але з одним уточненням – під себе. Словом, це було шоу, яке замість поставленої мети насправді дало зворотний ефект. У ворожих пабліках відчувалися нотки розчарування, мовляв, вождь явно втрачає хватку, але сьогодні він реабілітувався.

Справді, він особисто вирішив не їхати до Сочі, щоб провести там свою відпустку. Хоча насправді його оточення давно пише про те, що прутін – лоботряс і нероба, що прокидається до обіду і починає свій день зі спа-процедур та відвідування тренажерів. Тож від чого йому потрібна відпустка – невідомо. До речі, мені рішуче не зрозуміле глибоке значення «канікул» ВР. Вони ж нероби, на яких пробу ставити ніде. Ба більше, вони просто нездатні робити нічого такого, що належить депутатам.

Два голосування на тему САП і НАБУ показують це з усією чіткістю, адже підтримати два діаметрально протилежні рішення з одного й того самого питання можуть виключно пацієнти, які не розуміють, що вони зробили першого разу, другого разу або обидва рази. Але до цього всі вже звикли, а ми навіть не чекали чогось іншого. Тож «відпустка» для нероб – це як масло масляне або мокра вода. І ось фюрер поїхав у відпустку саме в такому режимі. Але тут важливе не те, чому він влаштував собі відпустку, а де.

Як було сказано раніше, спочатку розглядалися два місця, де він міг «відпочити», – Геленджик та Сочі. Але як відомо, у прутіна є потужна чуйка на шухер. Усе це виразно спостерігали під час «походу на москву» у виконанні Пригожина. Тоді цар московський усім продемонстрував свій базовий принцип: «У нашій справі головне – вчасно змитися». І тоді він пересидів усі події у глибокій норі, намагаючись не видати себе зайвим звуком. Кажуть, що саме в той час його таємні валізи отримали нову опцію активного шумозаглушення.

Це був не єдиний випадок, коли прутін залягав на дно в одній зі своїх підземних малин, і це вказало на те, що саме загрозу своїй шкурці він чує, як акула чує краплю крові, розчинену в кількох аквапарках морської води. Недарма ж він тепер не їздець по закордонах. Такого ще не було, щоб чинного президента прийняли в аеропорту й кинули в кутузку у зв’язку з ордером на арешт Міжнародного кримінального суду. Такий ордер «пробиває» дипломатичний імунітет, як «Джавелін» пробиває «непробивний» танк Т-90 «Прорив».

Загалом ця риса прутіна добре відома всім, і цього разу вона спрацювала як слід. Просто уявімо, що найкращий друг лелек і давніх амфор не зарився б у горах Алтаю, а приїхав би до Сочі. А така спокуса, безумовно, була просто з почуття ностальгії. Прутін міг згадати про те, як він приймав там перелякану фрау Меркель або ж проффесора Януковича, який забув відв’язати від ніг пеньки. Тепер такого вже немає, і тому щось подібне напрошувалося, але чуйка йому сказала: «Вово, треба рвати кігті, і якнайдалі на схід», що й було зроблено.

І ось сьогодні вночі в місті Сочі були гучні і, що головне – яскраві ночі. Не тільки там, але в Сочі – особливо. Як стало відомо, у відповідь на обстріл території України ЗСУ запустили спеціально сконструйовані уламки, які принесли масу яскравих і незабутніх вражень відразу в кількох локаціях країни-агресора.

Але в Сочі це було виконано найбільш продуктивно, бо туди приїхали відпочивальники з найдальших місць, які не тільки не знають глибинного сенсу слова «уламок», а й жодного разу не чули звуку повітряної тривоги. А тут одразу – маса вражень. Противник повідомляє про те, що йому вдалося збити усі уламки, що летіли на курорт, але от уламки уламків упали в районі нафтобази «Роснєфть-Кубаньнєфтєпродукт» в Адлері.

Трохи згодом місцева влада повідомила, що уламки уламків упали так, що виник спалах, а потім – і задимлення як мінімум на одному з паливних резервуарів ємністю дві тисячі кубометрів. Вона ж повідомила, що екстрені служби, що прибули на місце, борються з вогнем шляхом контрольованого вигорання палива в атакованій ємності. Станом на ранок вигорання не було завершено, і все «велике Сочі» спостерігало величезний димовий шлейф, що йде з боку аеропорту.

Якщо в темряві ще можна було вірити розповідям про те, що все, що відбувається, – робота ППО, то вранці, спостерігаючи обриси гігантської пожежі, всім і все стало ясно. Роз’їхавшись по своїх глухих гребенях, відпочивальники розкажуть про те, як тепер виглядає місто, в якому ще недавно прутін проводив більшу частину календарного року. Тобто сам він вчасно змився, а місцевим залишив нафтобазу, що палахкотіла. Як відомо, це вже не перше місце, яке прутін «поматросил и бросил», і таких місць стає дедалі більше.

Ну, а сам факт атаки на нафтобазу став лише фрагментом у картині масштабного вирізання ворожої нафтової інфраструктури. Але це вже інша історія. Ми лише зазначимо, що чуйка у царя спрацювала як слід, і тому його розпорядження про перенесення столиці з москви теж слід розглядати в цьому ключі.