Авторка перекладу: Світлана
Зараз складається дуже цікава ситуація, коли практично всі аналітики розглядають прив’язку прутіна до Сі з тим чи іншим ступенем явно васальної залежності, але в усьому важлива міра. Це якраз – саме той випадок. Зрозуміло, що васалітет перед Китаєм очевидний, і тут сперечатися нема про що, але скоріше, тут варто уточнювати, що такий ступінь залежності зумовлюється глобальним статусом Китаю і його майже відкритим протистоянням США і загалом – Західній цивілізації.
Тут усе логічно, бо «росія» завжди була не те щоб азіатською країною, а квазіазіатською, або азіатчиною. Принаймні, Європою або частиною Західної цивілізації вона не була ніколи, просто мімікруючи під неї, але всередині залишалася кривавою деспотією, схильною до рабовласницьких форм правління. І ось у цьому у москви нема жодних проблем, і вона органічно підлаштовується саме під такого сюзерена.
Але насправді, залишивши за дужками геополітичні складові, можна зазначити, що москва більше залежна від КНДР, наприклад. Просто зараз близько половини боєприпасів, що використовуються на війні в Україні, мають північнокорейське клеймо і навіть їхні оригінальні калібри. За деякими позиціями кількість боєприпасів із чучхе вже перевалила за 70%, а на лінії фронту самохідні гаубиці з Північної Кореї практично витіснили те, що було власного чи совкового виробництва. Воно й зрозуміло, адже військова логістика потребує уніфікації, а у «корейок» і боєприпаси інші, і комплектуючі теж свої. Тож процес витіснення цілих класів зброї вже очевидний. І з цієї точки зору лапті набагато більше залежні від КНДР, ніж від КНР.
Те ж саме і з Індією. Як нещодавно стало відомо, Індія активно постачає в рф певні компоненти для бойової техніки, хімічні матеріали і навіть саму вибухівку. Вона також є найбільшим споживачем російської нафти, в моменті не раз обігнавши Китай. Тож і тут із залежністю все гаразд. І ось саме на індійському напрямку можуть статися серйозні зрушення. Принаймні, після попередження з Вашингтона про те, що подальший нафтовий бізнес із росією може обійтися Індії дорожче, ніж вигода, що отримується зараз, ситуація вийшла на роздоріжжя і може повернути в будь-який бік. Ось що зараз про це пише сам противник:
«Уряд Індії доручив державним нафтопереробним заводам підготувати плани на випадок, якщо нафта з росії стане повністю недоступною. Топменеджери НПЗ отримали вказівку розробити попередні розрахунки того, де і як вони могли б купувати нафту на заміну російським барелям. З початку війни постачання нафти з рф до Індії зросло більш ніж у 30 разів, у тому числі завдяки знижкам, які спочатку досягали $14–16 за барель, а в останні місяці скоротилися до $2,5–4. У першому півріччі 2025 року індійські НПЗ закуповували в рф 1,75 млн барелів за день, забезпечуючи російською сировиною понад третину своїх потреб в імпорті».
Тут слід зазначити, що до початку широкомасштабної війни, а отже, і першої хвилі санкцій на російську нафтову продукцію Індія купувала всю нафту в Африці та у постачальників у країнах Затоки. Коротке плече і прозорість усієї торгівлі були прийнятними і достатніми, але потім з’явилася можливість купувати нафту з кінськими знижками, нехай і за каламутними схемами, і частка російської нафти в індійському імпорті зросла з рівня статистичної похибки до третини всіх закупівель. Але ситуація може суттєво змінитися просто найближчим часом.
Наскільки можна зрозуміти, ця ситуація має вирішитися в якийсь бік до 8 серпня. До цього часу Делі доведеться визначитися, з розумними вони чи з красивими. Звісно, якщо Додік не викине чергового фокуса і не з’явиться якийсь новий варіант. Але поки що ситуація виглядає таким чином:
«Індійські державні нафтопереробні компанії припинили закупівлю російської нафти минулого тижня через скорочення знижок у липні, а також після застереження президента США Дональда Трампа іншим країнам від закупівлі нафти у москви, повідомили джерела в галузі. Державні нафтопереробники Indian Oil Corp, Hindustan Petroleum Corp, Bharat Petroleum Corp і Mangalore Refinery Petrochemical Ltd призупинили запити на придбання російської нафти впродовж останнього тижня чи близько того… Джерела сказали, що ці чотири нафтопереробники, які регулярно купують російську нафту на умовах постачання, звернулися до спотових ринків у пошуках заміни, надаючи перевагу близькосхідним сортам, таким як Murban із Абу-Дабі, та західноафриканській нафті».
Власне кажучи, в цьому випадку проти постачань російської нафти грають два потужні чинники, і ще невідомо, який із них має більшу вагу. Крім погроз Трумпа запровадити загороджувальні санкції проти Індії, є ще один важливий момент. У лаптів ситуація в економіці стає дедалі важчою, і вони вже не можуть собі дозволити відвертий демпінг, на якому вони й наростили свої постачання в Індію. Липневі ціни від лаптів мали наймінімальнішу знижку з часів цього фестивалю, що почався ще у 2022 році. Тоді маржа була настільки солодкою, а наслідки у вигляді санкцій – настільки примарними, що Індія включилася в цю гру просто без роздумів. Тепер ситуація змінилася. Вже зовсім мізерні знижки, які здатні дати російські постачальники, не виглядають як аргумент для того, щоб напоротися на неприємності.
Зрозуміло, що поточна ситуація дуже хитка, і, напевно, є ще низка чинників, які не помітні в публічному просторі, наприклад, особиста зацікавленість індійських чиновників чи щось іще, але в будь-якому випадку, такого ще не було з часів початку широкомасштабної війни. А з урахуванням того що ця сама війна показала неповноцінність російської зброї на полі бою і нездатність федерації забезпечити зброєю і боєприпасами навіть себе, в Індії відпадає ще один важливий аргумент водити хороводи з лаптями.
Воно й зрозуміло, адже провал танкових, авіаційних і морських контрактів на постачання російської зброї було засновано на полігонних випробуваннях різних систем озброєнь, де російська зброя себе не показала. Лапті потім гнівно виступали щодо того, що умови було створено так, щоб їхні вироби не змогли розкрити свій потенціал. Але коли ті ж самі недоліки, але ще більшою мірою, виявляються на полі бою, – це вже зовсім інша історія. Адже як не крути, а полігонні випробування лише імітують умови бою, а реальний бій усе розставляє по своїх місцях.
Усе це впливає на баланс залежності курника від Індії, як і Індії – від курника. Вже пролунали заяви представників уряду про те, що Індія без особливих проблем зможе обійтися і без російської нафти. А з урахуванням того що протистояння з Китаєм і Пакистаном ніхто не скасовував і що свою армію бажано оснащувати не тим ла*ном, яке клепають лапті, ситуація справді може змінитися кардинально. Причому якщо тема нафти виявилася тимчасовим епізодом, то зброю Індія купувала ще з давніх часів совка. Словом, ситуація розвивається цікаво, і її не варто випускати з поля зору, бо саме ці гроші москва пускає на війну.