Автор перекладу: Світлана
ХІД КОНЕМ
Як не крути, а наші спецслужби за три з половиною роки війни набралися досвіду у своїх зовнішніх операціях. Звісно, було б чудово, якби вони його демонстрували і всередині України, бо кротоферма на Печерських пагорбах вже просто відкрито саботує різні заходи оборонного характеру. В цьому випадку йдеться про персонажів, які не мають ні депутатської, ні якоїсь іншої недоторканності, і пакувати їх можна на загальних підставах. Причому якщо припустити, що у якоїсь спецслужби виявилися яйця саме в цьому напрямку і вони запакували б найзнаменитішого крота, то якби його спробували витягнути із залу суду, то можна було б лише поспівчувати судді, який вирішив би спрацювати за телефонним дзвінком.
Адже в Конституції України написано, що єдиним джерелом влади є народ України, і він може здійснювати її як прямо, так і через органи влади. І якщо ці органи не хочуть або не можуть виконувати свої функції, то народ має право це зробити самостійно. Це положення кожен може перечитати самостійно у статті 5 Основного закону, де сказано таке: «Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування». А тепер кожен може постаратися згадати випадок, коли народ здійснював свою владу безпосередньо.
До речі, якщо когось занесе на сторінки цієї книжки, то може почитати й попередню статтю 4, в якій прямо написано: «В Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття та припинення громадянства України визначаються законом». А потім згадати про те, що нещодавно зелень ухвалила антиконституційний закон про множинне громадянство. Тобто ця шобла навіть не читала Конституцію і ліпить усе, що їй заманеться.
А цей ліричний відступ зроблено тільки тому, що оцей неконституційний закон не міг прийматися без внесення змін до тексту Конституції, і якщо їх немає, то діє норма права, викладена у статті 8 тієї самої Конституції, де сказано: «Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй». А якщо так, то тут уже йдеться не лише про свавілля трускавецької шобли, а й про імпотенцію Конституційного Суду, тобто судової гілки влади. І якби напад імпотенції продемонстрував суд, до якого б затягли верескливого крота, то тут якраз і виник би той випадок, який описано у статті 5.
Але зараз про інше. За останні кілька місяців ми спостерігаємо за тим, як наші специ змужніли не тільки в плані виконання якихось гучних місій у тилу противника, а й у плані подання інформації як про них, так і за іншими, не менш важливими напрямами. Так, атака СБУ на аеродроми стратегічної авіації, вже відома усьому світу як «Павутина», не закінчилася ударом останнього дрона та вигоранням останнього аероплана.
Вона продовжилася у вигляді порційного викладання на публіку деталей операції. Щоразу противник вигадував якісь нестямні історії для того, щоб або спростувати заяви СБУ, або якось применшити масштаб розгрому. І щойно вони утверджувалися у своїй казковій версії, специ відразу публікували нову порцію відео, яке каменя на камені не залишало з казки. Саме ця складова операції залишилася поза увагою, а дарма. Якщо уважно подивитися на війну Ізраїлю з ХАМАСом, то неважко помітити, що за тотальної військової переваги ЦАХАЛ з тріском програє інформаційну війну.
У результаті справедлива відплата отримала у світі просто вкрай негативну оцінку. В підсумку начебто і зробили все правильно, і ефективність цих дій не викликає жодних сумнівів, але для світу все це виглядає так, як розповідають фальсифікатори і різноманітні Грети і Тумберги. Словом, недооцінювати саме таку складову бойових операцій не просто безглуздо, а й небезпечно. Щоправда, при спостереженні за діями ЦАХАЛ складається враження, що вони просто ігнорують цей аспект боротьби і не бажають нічого вчитися. Слава богу, що наші специ на такий снобізм не страждають і починають працювати у стилі справжніх профі інформаційної війни.
Просто зараз стався приблизно такий самий епізод, який майже ніхто не висвітлює акцентовано, а дарма. Адже на його прикладі можна побачити, як зріс загальний рівень підготовки наших фахівців. Ідеться про інформацію ГУР, яка стосується посилення присутності російських військ на військових базах у Вірменії. Ця інформація пройшла зразу після різкого загострення відносин між росією та Азербайджаном, про що ми писали раніше.
Загалом це інформація до відома як вірменської, так і азербайджанської сторони, і не більше, але в Єревані вирішили виступити зі спростуванням. Місцева преса написала про те, що ГУР навмисно розпалює пристрасті і що насправді нічого такого нема і бути не може. А на офіційній сторінці МЗС Вірменії в ТГ з’явилося таке повідомлення:
Тобто попередження ГУР там назвали «вигаданими новинами», але зробили це необачно. Наші специ мають у світі вже таку вагу, що не прислухатися до їхніх попереджень – небезпечно, а намагатися спростовувати – безглуздо. І ось приблизно за добу після відповіді МЗС Вірменії ГУР опублікував документи, які вдалося добути у противника і які не просто вказують на правильність постановки питання, а й докладно описують те, що противник запланував зробити в ході реалізації цього задуму.
Причому тут навіть описано, на базі яких з’єднань повинні формуватися поповнення вірменського угруповання російських військ, і навіть критерії відбору, які слід враховувати під час формування поповнення. Тож розкидатися словами на адресу наших спеців заборонити неможливо, тільки треба розуміти, що потім цілком можна пошкодувати про них, бо виглядатимеш безглуздо.
Словом, зараз різним, у тому числі офіційним інстанціям різних країн до повідомлень наших спеців треба ставитися серйозно, і якщо вас так сильно розпинає від своєї значущості, то просто проігноруйте таке попередження, але не варто розкидатися пустими спростуваннями, бо цілком може виявитися, що це було не закінчення банкету і що головні страви буде подано трохи згодом.
ПРОДОВЖЕННЯ ІНШОГО БАНКЕТУ
Сьогодні ми вже писали, що прутін звільнив з посади міністра транспорту федерації – Старовойта. Логічно було припустити, що на нього повісили всіх собак за транспортний колапс у європейській частині федерації, але, напевно, це було лише останньою складовою його звільнення. Загалом нам би начхати, хто в них там міністр транспорту і що там відбувається з цими міністрами, якби не два «але», які варто порівняти з тим, що і як у нас.
Насправді звільнення міністра було не просто звільненням, а початком арешту. Тут уже немає потреби розкидати пасьянси про те, в якій вежі кремля знаходився його дах, хоча на ній було написано «Брати-акробати Ротенберги». Важливе те, за що він пішов під ніж. А причина виявилася такою:
«Для багатьох це (звільнення. – Ред.) стало сюрпризом, а деякі безумці пов’язують звільнення з транспортними колапсами, що виникли внаслідок дронових атак на наші аеропорти (з цього приводу безліч запитань, але не особисто до Старовойта, а до всієї системи)… Багато залежало від того, чи захоче колишній глава Курської області Алєксей Смірнов давати свідчення на свого «патрона». Трохи згодом Смірнов заговорив. І розповів багато цікавого про те, як влада регіону ще за Старовойта розпилила мільярди рублів на укріпленні кордону. Якби не прорив кордону в серпні 2024 року, то цього ніхто не помітив би… За попередньою інформацією, лише офіційно йдеться про розкрадання мільярда рублів на будівництві укріплень біля кордону».
Знову ж таки, у злодійській малині ніхто не каратиме злодія за крадіжку, бо крадуть там усі, від царя до найдрібнішого чиновника. Але в цьому випадку Курська операція ЗСУ стала ляпасом особисто прутіну, бо після цього будь-які його «червоні лінії» стали коричневими. І за це хтось мав відповісти персонально. І ось актом звільнення з посади міністра прутін немовби показав усім, кого призначено цапом-відбувайлом.
Тільки вранці пройшла інформація про його звільнення, як після обіду в їхній пресі з’явилося ось таке повідомлення:
«Слідчий комітет РФ підтвердив інформацію ЗМІ про смерть колишнього міністра транспорту Романа Старовойта, назвавши самогубство основною версією».
Загалом наскільки пацієнт самовбився – це вже справа техніки, але ті, хто уявляє роботу такої корупційної системи, чудово знають, що ось просто так сісти на рибне місце і жерти в три горла не можна. Половину врожаю треба віддавати нагору. Якщо ти «забудеш» це робити, то дуже швидко до тебе прийдуть гості з наручниками, і після професійних фізичних дій ти вже підпишеш що завгодно.
Тільки от ці гріхи, які буде відображено на папері, – повна нісенітниця. Йдеться про те, що ти «скрисив» частину відкату, і таке вже точно не прощається. Цілком можливо, він «самовбився» для того, щоб уникнути катувань, а можливо – щоб не став казати зайвого по те, що насправді стало причиною всіх неприємностей. А судячи з усього, розповісти він може багато чого.
І є ще невелика, але пікантна деталь саме цього сюжету. Після того як стало відомо про відставку міністра, у його відомстві на робочому місці терміново помер замначальника відділу земельного фонду Андрєй Корнєйчук. Як повідомляють свідки, він просто йшов, упав і не повернувся до тями, повторивши сюжет старого вірша: «Лошадка упала, устала скакать. Ей – все равно и мне – все равно». Падіж, хай йому грець. Може, ящур?
У зв’язку з цим виникає запитання про те, хто і як «будував» оборонні споруди у нас? Адже туди теж влито величезні кошти, які пішли в пісок, а міністри замість того щоб узяти і зробити як Старовойт, – посміхаються і регулярно мотаються в Європу, де вони стрімко обросли нерухомістю. Причому в них не те що неприємностей не трапилося за розкрадання бюджету, якого завжди не вистачає на армію, а в них – «зелена» на виїзд за кордон, незважаючи на призовний вік, і загалом навіть окуляри не пітніють. Це що ж, вони брали якраз стільки, скільки належить, а решту… чи як?
Є й інші новини, які можна віднести до продовження банкету. Так, ворожі ТГ-канали пишуть про те, що вночі безпілотники ЗСУ завдали чергового удару по Ільському НПЗ. Це знайома назва, і туди вже прилітало кілька разів. Не виключено, що наші специ мають графіки ремонтів таких заводів, і щойно там змонтували нове обладнання – все, ласкаво просимо голитися! Але тут важливе те, що певний час була пауза в ударах саме по НПЗ, і наскільки можна зрозуміти, вона закінчилася.
Крім того, події цієї ночі прокоментував і ГШ ЗСУ в частині удару по Краснозаводському хімічному заводу. Дослівно про це сказано таке:
«… У ніч на 7 липня підрозділи Сил безпілотних систем Збройних Сил України, у взаємодії з іншими складовими Сил оборони, здійснили вогневе ураження АТ «Краснозаводський хімічний завод», що у Московській області рф. На підприємстві здійснюється виробництво піротехнічних засобів та боєприпасів, зокрема термобаричних бойових частин для БпЛА типу Shahed. Зафіксовано серію вибухів в районі міста Краснозаводськ та рух пожежної техніки в сусідніх населених пунктах…»
Ще одне доповнення до попередніх тем стосується загострення відносин між Азербайджаном і росією. Як було сказано раніше, москва зараз намагається імітувати «білість і пухнастість», але вірити цій брехливій сутності можуть наївні на всю голову пацієнти або ті, хто асоціює себе з певним кольором палітри, що вже було продемонстровано у 2022 році. На початку цієї повісті було сказано про те, що ГУР попередило уряди регіону про те, що лапті планують терміново посилити своє угруповання у Вірменії і робиться це під час війни не для того, щоб просто покатати чоботи туди-сюди, а з конкретною метою. І ось що сьогодні з’явилося в їхньому сегменті Мережі на цю тему:
«Путіну пропонували «трохи врізати» по Азербайджану. Джерело в кремлі розповіло нам, що реакція росії на конфлікт з Азербайджаном могла бути жорсткішою… Що означає «трохи врізати» і чи можливі були якісь дії військового характеру, джерело говорити відмовилося. Зауважило лише, що «це був би комплекс заходів». Чи актуальні ці заходи зараз, представник АП також не захотів казати… Інший співрозмовник у Кремлі повідомив, що по Азербайджану не врізали з двох причин. «По-перше, СВО, та й протистояння із Заходом, забирають дуже багато ресурсів. По-друге, не ображати Алієва просив Ердоган. Владімір Владімірович над цим проханням думає», – пояснило джерело».
Словом, лапті практично відкрито пишуть про те, що якби не Україна, яка зв’язала лаптям руки, вони врізали б сусідам без особливих сумнівів. І гадаю, що почали б вони не з Азербайджану.