Напередодні «детрампізації» (Частина 3)

Невідомо, як завтра вчинить Джонсон, і лише це вже цікаво. Напередодні він заявив про те, що не зазіхатиме на посаду лідера республіканської меншості в Нижній палаті Конгресу, і це свідчить про те, що він іде в тінь, звідки його й виколупав Тромб. На початку його спікерської епопеї багато хто говорив про те, що якщо він проявить себе самостійним і твердим політиком на цій посаді, то матиме непогані шанси здобути номінацію від партії на наступні президентські вибори. Але підсумок його діяльності не дотягнув до рівня полової ганчірки і залишився з рейтингом використаного туалетного паперу.

У зв’язку з цим він міг би голосно грюкнути дверима й поставити резолюцію на голосування, але психотип овоча, яким він безперечно є, не надто передбачає таку опцію. Найімовірніше, він скине резолюцію в комітет і просто не братиме на себе жодної відповідальності. Своєю чергою, комітет навряд чи форсуватиме події, і таким чином документ валятиметься під сукном уже не в спікера, а в комітеті. Але тут є нюанс. Усі розуміють, що Гегсет — настільки смердюча сутність, що навіть найменше підігравання в схемах його прикриття може коштувати політичної кар’єри.

Воно й зрозуміло, адже конгресмени-республіканці підписалися бути холопами Тромба, але не Гегсета. Тож тут є варіанти. Але якщо документ залишиться в комітеті до закінчення терміну повноважень цього складу Палати, то він перейде вже до нового складу, де і спікер, і відповідний комітет будуть за демократами, і можна не сумніватися в тому, яким буде подальший перебіг подій. Тобто зараз м’яч на боці поля Конгресу, і завтра побачимо те, як він буде розіграний.

Насправді ж це не єдиний варіант розвитку подій. Адже імпічмент — інструмент усунення від влади, і він має дуже гострі кути. Насамперед — заслуховування під присягою фігурантів, залучених до розслідування. Поза цією процедурою таке буде вже складніше виконати, але для цього сам Гегсет або Тромб мають зупинити імпічмент. А зробити це може сам міністр, просто подавши у відставку, або Додік — звільнивши свого міністра. У такому разі процедура імпічменту відпадає автоматично.

Ті, хто ще пам’ятає епопею після президентських виборів 2020 року, напевно стежили за процесом просування другого імпічменту щодо Тромба за спробу заколоту. Тоді вона не формалізувалася якраз через те, що питання було поставлене в останні дні першої каденції Додіка, і щойно він іде з Білого дому, процедура усунення його від влади перестає працювати, оскільки він уже й так її позбувся. Так і тут. Якщо Гегсет позбудеться посади за власною ініціативою або ж буде звільнений Додіком, то саме процедура його імпічменту перестане бути актуальною.

Таким чином, питання про те, чи залишиться Гегсет військовим міністром, уже не стоїть, попри те, що Додік публічно розповідає, ніби має намір його підтримувати за «видатні досягнення». Питання тепер полягає в тому, коли і як його звільнять: імпічментом, за власним бажанням чи за розпорядженням Додіка. Але в будь-якому разі на нього тепер чекають настільки насичені роки життя, що нудьгувати йому точно не доведеться. Цілком можливо, що дуже скоро йому доведеться відмовитися від педикюру та модельної стрижки, оскільки населення пенітенціарних установ дуже небайдуже ставиться до такого роду зовнішнього вигляду свіжини. Але все ж таки процес імпічменту був би дуже бажаним, оскільки це було б тренуванням перед імпічментом більш угодованої та холеної тушки.

Саме з цієї причини вся ця епопея цікава і нам. Зрозуміло, що в нас не буде імпічменту з зеленою Радою, але тим не менш і Гегсет, і Додік зробили стільки гидот для України, що одного цього достатньо для того, щоб не втрачати з виду цю епопею. Між іншим, демократи вже заявили про те, що після зміни складу Конгресу там одразу порушать питання про виділення Україні 15 мільярдів військової допомоги. Тож подивимося на розвиток цих подій.