Доречі, практично до кордонів майбутньої Ленінградської області дійшов невеликий, але рішучий експедиційний корпус ще кайзерівської Німеччини з тим, щоб вправити мізки вождю світового пролетаріату, який приховав гроші, видані йому на революцію, і не бажав віддавати борг. Якраз 23 лютого, не вступивши у вогневий контакт,червоні гвардійці відважно кинулися тікати, і дорога на Пітер була вільною, а німецькі війська вже йшли в гості до дідуся Леніна. Після цього відбулися дві події. Перша — Ленін терміново телеграфував до Берліна й заявив:«Ша! Уже ніхто нікуди не їде! Гроші будуть!» А друга — цей самий день панічного втечі червоних вояків став днем народження червоної армії.
А як наслідок, ЧК почала грабувати багатих громадян для того, щоб виплатити борги німцям. Це назвали репараціями чи контрибуцією, але насправді це було повернення грошей, виданих більшовикам на революцію, а точніше — виведення росії з війни. Але там була умова: якщо все вдасться і братва повернеться до Мюнхена пити пиво, що вони там робили майже 20 років, то їм цей борг спишуть, а якщо зачепляться за владу — інша справа.Тоді гроші доведеться повертати.
Ленін же вирішив «пробачити» німцям цей борг, за що й отримав такий небезпечний фідбек. Загалом, почалася експропріація експропріаторів, з яких вибивали валюту, золото, каміння та інші цінності. Тих, хто намагався ховати золотишко або, боронь Боже, чинити опір, одразу ставили до стінки і імʼям революції пускали в розхід. Так і зібрали не лише на погашення боргу, а й «деткам на конфетки». Але перед відправкою німцям цього добра обізнані представники Ілліча вилучали найцікавіше й відправляли до Швейцарії, у особистий сейф вождя в одному з банків. Тож місця ці дійсно сакральні й пам’ятають дуже багато.
СЬОГОДНІ
Але просто зараз місто Санкт-Ленінбург лапті сприймають як батьківщину нинішнього царя — прутіна. Де він народився насправді — питання відкрите, але офіційно саме Пітер вважається його рідним містом. Після розвалу совка фактично єдиним для курятника вікном у Європу та світ стали порти цього міста та Ленінградської області.Сам цар це прекрасно знає, оскільки в перші роки «незалежності» він осідлав експорт і організував потоки контрабанди, зокрема й аргентинського борошна. Але сьогодні ці порти стали експортним вікном, через яке йдуть нафта, нафтопродукти, ліс, хімія та інша сировина. І ключовим портом є Усть-Луга. Ось що сьогодні пише про нього ворожа преса:
«Усть-Луга — найбільший російський порт на Балтійському морі та другий за величиною в країні після Новоросійська на Чорному. Він розташований приблизно за 120 км від Санкт-Петербурга. На його території розміщені термінали для перевалки нафти, нафтопродуктів, вугілля, сірки, мінеральних добрив, газового конденсату, СПГ та контейнерних вантажів. Згідно з даними Reuters, експорт нафти через порт у 2025 році становив близько 700 тис. барелів на добу, а нафтопродуктів загалом було експортовано 32,8 млн тонн».
І ось цієї ночі потужно прилетіло по цьому порту. Попередньо відомо про те, що порт атакований десятками дронів і на місці виникло безліч осередків пожежі як на березі, так і поруч із ним — у морі. Сильно горить нафтовий термінал, а супутникові знімки показують пожежу й у лісовому терміналі.
Атаку вже підтвердив місцевий гауляйтер, але як завжди він розповідає про збиті 100500 дронів, уламки, займання і, звісно ж, про те, що ніхто не постраждав. Ну а місцеві жителі, які спостерігали попередні нальоти, пишуть про те, що саме такого ще не було і що горить якось незвично сильно й святково. Протягом дня будуть нові подробиці цього удару, ну а ми лише нагадаємо про те, що саме в балтійських портах на танкери було завантажено дизель,який пішов у бік США, а потім змінив маршрут. Може так статися, що вантажити буде нічого, та й нічим.
Омськ та Капотня чекають.