Так от, нинішня рф якраз і перебуває між другим і третім дзвінками. Як там не намагаються приховати розміри власних втрат, але вони вже перевищили склад трьох легіонів і продовжують зростати. Крім того, вже утворилася критична маса воїнів, які можуть і хочуть бити «імперців», і що важливіше – вже робили це неодноразово й дуже успішно.
Без сумніву, багато хто може собі уявити, що рухає рибалками, рафтерами чи альпіністами. Напевно, це – подолання себе та перемога над важкими обставинами. Але як не крути, все це – певні сурогати смертельної битви, де на кону – власне життя, а призом у ньому буде своє життя або життя ворога.
Так от, у гонитві за дивними видовищами, якими путін утилізує ненависть власного бидла, він проґавив той самий момент, який досить добре зафіксував імператор Октавіан Август. За свідченням його літописця Светонія, після отримання звістки про розгром військ Вара в Германії, він кілька місяців поспіль не стриг волосся і бороди і взагалі не приділяв уваги своєму зовнішньому вигляду. Август відчув, що у хребті імперії щось хруснуло. Її перестали боятися. І хоча це сталося лише в одному місці, час рознесе цю звістку по всіх околицях. А найгіршим виявилося те, що страх проникнув у сам Рим, бо була можливість атаки германців вже на саму Італію та Рим, бо на той момент військ там не було.
А у путіна страх ніколи й не виводився. Тільки починаючи бійку, він уже трусився від жаху за можливі наслідки. Тому й засекречено всі втрати армії, напіввійськових організацій та ПВК. Це все – наслідки страху. Коли імперія перестає вселяти страх і починає боятися сама – вона приречена і вже довго не протягне.
Так сталося, що я був присутній в одній із київських харчевень поряд зі столиком, де відзначали день артилерії учасники АТО. Якби вони не приговорили на трьох пляшку коньяку, то ніхто б і не здогадався, що то за трійця сидить. На них не було камуфляжу, берців та інших регалій. Це не та публіка, яка стоїть під ВР і не може пригадати, у складі якої саме бригади він воював в АТО, а клоуни з шевронами певних підрозділів не можуть упізнати своїх товаришів по службі з того ж підрозділу. Зрозуміло, що підлий маскарад покликаний показати підтримку тих, хто сидить у чумі, але це – інший випадок.
Хлопці просто відзначають своє свято. Як мінімум один із них – мінометник. Спиртне дає ефект «гучної розмови», і вони жваво обговорюють, як вдавалося сховатися під обстрілами і як самі насипали противникові, як дорозвідували цілі і дивували противника точними пострілами. Хлопцям років по 30 із хвостиком, і розповідають вони просто один одному, не на камеру чи диктофон. Тому ми опустимо ті географічні дані, прізвища та підрозділи, які вони називали, бо це було почуто ненароком і нехай залишиться з ними.
Так от, у їхніх очах був азарт і зовсім не було страху. Вони зі сміхом згадували, як встигли вкотитися в окоп, як противник валив прямо по їхньому розташуванню і як вони його зловили у відповідь. Що тут скажеш? Російські військові перестали бути чимось на кшталт «Ми навчалися в одному училищі» або «Нам нема чого ділити». Ці хлопці ставляться до окупанта як до здобичі чи трофея. Судячи з того, як вони все це розповідали, вони отримали набагато більшу сатисфакцію, ніж любителі екстремального спорту або чогось подібного. Вони самі бачили результати своєї роботи у вигляді тушок противника і залишилися цим видовищем задоволені. Вони навряд чи намалюють на своїй машині «Можем повторить», але по них видно, що повторять, і не раз.
Тобто своїми «гібридними» війнами путін створив величезний прошарок військових-профі, які вміють і хочуть вбивати окупанта з усією любов’ю як до самого процесу, так і до його результату. Страху вже немає, є азарт і не зовсім закритий рахунок, який вони виставлять за першої нагоди. Є велика підозра, що подібні настрої присутні у сирійців, чеченців, дагестанців та ще багатьох, хто потрапляв у розряд «ворогів» москви. Поки що це здається не дуже істотним чинником, але те саме вважали і в Римі. Там здавалося, що варвари нічого не зможуть зробити з вишколеними центуріонами. Але з’ясувалося, що ворог плював на те, що про нього думали римляни, а тому – роздовбав імперію до фундаменту, на якому стояли будинки з натовпом роззяв, які прагнули хліба та видовищ.
А у кремлі слід було б знати, що являє собою українець, який має «час і натхнення».
Щоб убивати ворога та отримувати насолоду, треба відвоювати не менше двох років, через два роки ти спиш вночі і все чуєш, прокидаєшся одразу готовим до бою. Але це дає підвищену напругу та вигорання.