Уперше опубліковано: 05.11.2017

Авторка перекладу: Світлана

Схоже на те, що імперські замашки остаточно опанували кремлівських небожителів, і тому вони майже відкрито демонструють давньоримський імперський прийом утримання черні у вузді, кидаючи їй «хліба та видовищ». Тут головне – дотриматися формальностей. У першоджерелі сказано «хліба» – тож хліба. Там ніхто не говорив про те, з чого цей «хліб» зліпили. У Стародавньому Римі просто не здогадувалися, що з того, чим годують худобу, можна робити хліб. Щоправда, в ті часи не було і чарівної хімії, що створює вигляд, колір, запах і смак майже з будь-якого біологічного матеріалу. Тому росіян уже остаточно пересадили на вироби з фуражного зерна, зрівнявши населення зі свинями. Це зробив не Обама чи Трамп, і тим більше – не «хохли».

Путін добре засвоїв уроки перевороту столітньої давності. Точніше, не самого перевороту, а того, якою гігантською кров’ю вдалося втримати владу. Здавалося б, видовищ було надано скільки завгодно. Адже вже майже 200 років ніхто не бачив чудових видовищ масових страт і тортур. Також мало хто міг уявити, що може запросто взяти участь у колесуванні чи утопленні. А нова влада – надала ці можливості з надлишком. Більшовики-потрошители просто впивалися цими заходами, а ті, хто не наважився, – хоча б спостерігали за всім.

Однак з хлібом – не склалося, бо вішали, палили, топили, потрошили, труїли газом і просто розстрілювали з гармат саме тих, хто цей хліб вирощував і пік. Пролетарі не люблять робити ні того, ні іншого. Вони й у Стародавньому Римі цього не любили. Хліб роздавали задарма, як і живодерські видовища, чомусь названі театром чи спортом. Тож диспропорція була очевидною, і відсутність хліба не вдалося компенсувати навіть жахливим перекриттям видовищ.

Путін зробив висновки, і хліб є в наявності, хоч і відверто поросячих сортів. Мало того, базу цього поняття розширили, бо зайва хромосома аборигенів вимагає постійного і посиленого споживання спиртовмісних рідин. Тому спиртного є вдосталь, від іноземних віскі і джинів до скломию та глоду. Кожен може дотягнутися і цієї складової поняття «хліб».

Що стосується видовищ, то чарівний ящик зробив непотрібними вправи на кшталт публічних страт. Тепер показують чисте видовище, коли бортова камера літака показує, куди лягають бомби. Ось склалася багатоповерхівка, а росіянин молиться, щоб у ній залишилося якнайбільше людей і щоб їх розчавило бетонними плитами. Він собі уявляє, що щойно став свідком загибелі кількох десятків людей, а тому жалюгідний одиничний розстріл «ворога народу» вже просто не сприймається як видовище.

Словом, путін знайшов просту й ефективну відмичку від мізків свого населення: бухнув, закусив і подивився, «як ми мочимо ворога». Все, роби з ним, що хочеш. Рецепт римських імператорів спрацював як слід. От тільки довелося вигадувати своїх зовнішніх ворогів. Класика жанру не підходить. Германців у вороги записувати не можна з двох причин. Перша – там немає Армінія, але замість нього був приятель Герхард. А друга причина – Німеччина купує російський газ і нафту, і фактично на ці гроші московія й живе. Ні, германців не можна вважати ворогами, а тому – у вороги потрапила Україна.

Тільки от путіну варто було б пригадати те, що в Римі діяв цей принцип, і діяв він цілком безвідмовно, але зовнішнього ворога обрали дуже невдало. Адже в Тевтобурзькому лісі германці перемололи лише три легіони та шість когорт, а наслідки для імперії стали катастрофічними. Імперія фактично вже не змогла рости, а це – перший дзвіночок. А другим дзвіночком стало розвінчання міфу про непереможність римських легіонів. Сусіди зрозуміли, що «можна». Третій дзвіночок вони зобразили вже самостійно.

(Далі буде)

Один коментар до “Про час і натхнення (Частина 1)”
  1. Ремарка. Найбільші сили Рим поклав на боротьбу з Парфією. А германські племена просто скористались вікном можливостей, яке відкрило ослаблення Риму і деградація економіки, яку до того постійно підживлювали дикі пограбування підкорених країн і народів.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *