Автор: anti-colorados

Авторка перекладу: Світлана

Із серії «проти ночі»

***

Підлабузник несе портфель і згорток слідом за шефом, проводжаючи його від службового автомобіля до квартири. І ось вони заходять у під’їзд, за ними зачиняються двері, і виявляється, що хтось викрутив усі лампочки. Темрява повна, і шеф нервово заявляє:

– Треба ж таке! Темно, як у ж*і у не*ра!

Підлабузник тут же знаходить привід підлизатися і, захоплюючись начальником, видає:

– І скрізь-бо ви були, все ж бо ви знаєте!

Анекдот кінця 80-х, минулого сторіччя.

***

Сьогодні вийшов «вихідний» для НПЗ курника, і чим це зумовлено, поки що незрозуміло. Якщо двотижнева пауза явно була на прохання московського агента, то зараз йому явно не до «дизеля» і взагалі – цієї теми. Але якщо ніч минула без горіння НПЗ, значить, на те були свої причини. Зате просто зараз лапті у примусовому порядку починають намацувати причинно-наслідкові зв’язки, а деякі навіть виходять із паралельної реальності, яку їм усім запиляв цар.

І справді, стогін лаптів з приводу того, що Україна виносить нафтову інфраструктуру, до середини жовтня вже досяг якоїсь зовсім верхньої октави, а потім – різкий стоп. Холуї миттю витерли шмарклі і почали співати осанну мудрому цареві, який взяв та й скупив Тромба та його шоблу разом із чубом та червоною краваткою. При цьому якось зовсім зникли похмурі історії про те, що якщо з ППО нічого не зроблять, то НПЗ, які палають, дадуть прикурити взимку. До речі, дісталося й попам із їхніми сухофруктами, які вони возять, сподіваючись розлякати дрони. Мабуть, там вирішили, що прутін усе спланував і зробив свій сильний хід.

Але як це завжди буває, підлабузництво може зіграти проти теми, якщо влаштувати його передозування, що й сталося цього разу. Гімни були надто гучними та квітчастими, а геній царя розписали надто бадьорими мажорними тонами. Чомусь там вирішили, що смуга винесення НПЗ залишилася позаду, а найголовніше – там дуже боялися того, що ЗСУ взимку можуть навалити по компресорних станціях магістральних газопроводів, і як говорилося у старій пісні, «от улыбки станет всем теплей». А тут – цар усе порішав по-візантійськи, і тепер уже боятися нічого.

Але ось минулий тиждень показав, що цар чогось явно не врахував, і в його заплутану багатоходівку таки вкралася якась помилка. І одразу миттєво повернулися всі ті страхи, які пригнічували лаптів, як повернулися і зримі обриси тих проблем, що насуваються з невідворотністю парового котка. Нехай розмах ще не такий, як був наприкінці вересня – на початку жовтня, але всі вже чудово знають, з чого все починається і у що виливається. А їхня преса сьогодні пише таке:

«У Карелії повернули обмеження на продаж пального через два тижні після їх скасування. Глава регіону Артур Парфенчиков… закликав мешканців потерпіти незручності. «За обставин, що склалися, ці кроки необхідні. Наше головне завдання зараз – не допустити ажіотажного попиту, забезпечити рівномірний розподіл пального та підтримати стабільну роботу всіх АЗС, щоб уникнути перебоїв», – зазначив він. 24 жовтня Парфенчиков повідомляв про скасування всіх обмежень на заправках у Карелії».

Подібні повідомлення надходять не лише з Карелії, але там намагаються зайвого не базікати, щоб не мати собі нерви. Адже всі розуміють, що такі розмови можна витлумачити як зворотний бік медалі, якою ще нещодавно відзначали мудрість прутіна. Адже виходить, що він або не дуже домовився, або домовився, але не з тим, з ким потрібно. А такі вільності можуть закінчитися дуже погано.

Але це ще не все. Вже всім зрозуміло, що насувається нова хвиля паливної кризи, і під неї почався переділ роздрібного ринку збуту моторного пального. Так, структури «Газпрому» під цей шумок вирішили підім’яти мережу заправок столичного регіону «Трасса». Мережа налічує 57 заправок, і всі їх зараз закрито та опечатано. Жодних коментарів власник не дає, а добрі чиновники просять публіку потерпіти, бо очікується поновлення роботи мережі, але вже під прапорами «Газпрому». Словом, усе йде за планом, і між іншим, ті самі магістральні газопроводи якраз входять у ці плани, хай і не зовсім прутінські.

Від Svitlana

2 коментар до “З життя улесників”
  1. СБС встановили добове досягнення у знешкодженні 808 орків. Отже, можливий рекорд втрат російських військ впритул 3000 добових.

  2. Та, нє – все продовжується, як доХтур і прописав: “У ніч проти 9 листопада безпілотники атакували Киришський нафтопереробний завод у Ленінградській області Росії. На території підприємства спалахнула пожежа. Російська влада підтвердила влучання дронів у промисловій зоні міста Кириші, де розташований один із найбільших НПЗ країни”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *