Автор: anti-colorados

Причому ці сюжети стосуються попередньої теми, а саме – ударів по ворожих НПЗ. Раніше ми наводили цитати з промови представника їхнього Міненерго, який відреагував на відновлення ударів двома прогнозами, один із яких просто похмурий, а інший – у стилі «Може, не треба?» У другому варіанті він попередив лаптів про те, що, можливо, багатьом доведеться відмовитися від використання особистого автотранспорту з двигуном внутрішнього згоряння. І ось ця реальність до лаптів дійшла найбільш безпосереднім чином. Принаймні, їхня преса так описала реакцію публіки:

«Росіяни рекордними темпами скуповують електромобілі на тлі нестачі бензину на заправках та зростання його вартості через українські удари по нафтозаводах… Дві моделі, які стоять нагорі рейтингу: і Changan, і Toyota – постачаються паралельним імпортом у середньому два-три місяці. Люди зараз ставлять на облік ті авто, які замовили ще в серпні». До кінця серпня через атаки ЗСУ та зупинки великих НПЗ виробництво автобензину в рф падало до 70% від середнього рівня споживання на внутрішньому ринку, писав Reuters з посиланням на розрахунки джерел у галузі».

А це вже – реакція публіки, до якої почало доходити, що плани прутіна – це не «На Берлін!» або просто «Ура!», а щось набагато похмуріше. Деякі з них уже починають розуміти своє місце в цих планах і поки що – пересідають на електрокари, бо перспективи виробництва бензину вже не викликають сумнівів. Але найцікавіше – не це, а як ситуацію буквально кілька хвилин тому описав один із найбільш запеклих кремлівських ТГ-каналів:

«Минулої ночі ЗСУ продовжили атакувати вітчизняну нафтопереробку – цього разу під удар потрапив один із найбільших НПЗ росії – «Кірішінєфтєоргсинтез» у Ленінградській області, що входить до структури «Сургутнєфтєгазу». Це не перша атака на цей об’єкт. Також стало відомо про рішення Роснєфті запровадити обмеження на продаж палива по всій країні. Очевидно, що не скрізь і не миттєво, але ліміти повертаються в російські регіони. І співрозмовники не приховують, що цього разу ремонт потужностей може неабияк затягтися, адже противник почав завдавати ударів мало не щодня. При цьому самі атаки стали точнішими, кажуть джерела.

«По суті, ми бачимо війну на зустрічних курсах: ми виносимо їм енергетику, а вони нам – нафтопереробку. Нюансів багато, але якщо вся наша нафтопереробка зупиниться, то дірку в бюджеті закрити буде нічим, а інфляція стрімко прискориться», – каже наше джерело в уряді.

Подейкують, голова Роснєфті Ігор Сєчин у ситуації, що склалася, хоче отримати під контроль нові активи… Оце вже точно, кому війна, а кому…»

Це вже не Аксьонов, що б’ється в істериці, а рупор кремлівської пропаганди, у якого шкіра дублена, як у бегемота, і його ніяк не можна хоча б на секунду запідозрити в рефлексії. Проте висновки там роблять, уже виходячи з об’єктивної реальності, а не з тієї, що прутін вигадав із носа. Тут операція «Дизель», яку прутін хотів провернути зі своїм агентом Красновим, вже обм’якла і безвільно обвисла, теліпаючись на осінньому вітрі. Всім зрозуміло, що все повернулося до старої парадигми і тепер буде проблема з насиченням внутрішнього ринку.

А тут ще пишуть про те, що Білорусія начебто почала дивні планові ремонти на своїх НПЗ і тому – скорочує постачання палива до курника. Тож фантазувати можна про що завгодно і загадково розповідати про те, що все йде за планом, тільки реальність розповідає іншу історію про білоруських партизанів. А як відомо, що далі в ліс, то товщі партизани.

Від Svitlana

Один коментар до “Тривожні сюжети (Частина 2)”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *