Автор: anti-colorados
Авторка перекладу: Світлана
Дивовижні речі відбуваються в курнику, і це загрожує розривом бар’єру, який відгороджує лаптів від об’єктивної реальності. Справді, щойно ми зібрали інформацію про атаку на Кірішський НПЗ з кількох зовсім різнокаліберних джерел і кепкували з того, як цю тему подає ворог. Загалом усім зрозуміло, що для місцевих гауляйтерів немає варіантів, як висвітлювати ті чи інші події, пов’язані з війною, а особливо – з ударами по якихось об’єктах у їхніх володіннях і наслідками цих ударів. В результаті – вони беруть методичку і звітують саме так, як вимагає курс партії та уряду.
Звідси – уламки, промзони, задимлення і займання. Ну, а для того щоб лаптю було легше проковтнути цю бурду, в текст додаються несамовиті подробиці про кількість техніки, залученої до ліквідації пожеж, про те, що постраждалих немає. Тим самим вони імітують давно померлий принцип «Головне – люди». Якби це було не так, не було б ось такої картини:
Ну, і звісно ж, лаптям розповідають про те, що прилетіло по житловому сектору, внаслідок чого у довільної кількості будинків чи квартир вилетіли шибки. Зміщення уваги в цей бік має відірвати увагу правовірного лаптя від того, куди насправді було завдано удару. І, скажімо так, вони ще жодного разу не бачили прильоту в житлову забудову хоча б не такого масштабу, як це було в Комишувасі, а такого, який ми бачимо ледь не щодня. Але схоже на те, що заряд бадьорості там закінчується і поступово на публіку починають вихлюпуватися хвилі об’єктивної реальності, а не тієї, яку зліпив цар.
Декілька місяців тому ми спостерігали, як це сталося з гауляйтером тимчасово окупованої Бєлгородської області. Він перестав користуватися методичкою і почав розповідати як є, мовляв, колись квітучому провінційному місту песець явно помахав своїм хвостом. У зв’язку з цим він почав виступати з промовами про те, що війну треба закінчувати і що він не підписувався на таку бійку, щоб прилітало назад.
Зрозуміло, що його вже зняли з посади, але просто зараз його естафету підхопив губернатор тимчасово окупованого Криму, і там драматизм просто зашкалює. У зв’язку з усіма цими подіями він просить відпустити його за кордон, щоб там поправити здоров’я, що похитнулося. Ось що цими вихідними затятий ворог написав із цього приводу, зі слів близького до гауляйтера пацієнта:
«Сергій Валерійович дедалі частіше зривається. Буквально напередодні йому доповіли, як йдуть ремонти об’єктів енергетики. Він зрозумів, що поки що все безнадійно, і почав страшно кричати. Що сво його дістала, що планують її, як він висловився, тварюки, упирі та виродки. Що ці самі упирі котрий рік стріляють по Києву та інших містах ворога, і це чудово. Але ці удари, вважає Сергій Валерійович, ні до чого не призводять, а водночас Крим кинули зовсім, ніхто його не захищає. І на фронті, мовляв, втрати страшні, гинуть кримчани. І руху вперед ніякого. Багато всякої крамоли говорив, було неприємно слухати».
Зауважу, це пишуть не наші ЗМІ чи ТГ-канали, а наймахровіші пропутінські та українофобські. Але там само продовжують у такому ключі:
«Інший співрозмовник у Криму підтвердив зриви Аксьонова. І зізнався, що одного разу у глави республіки довелося відбирати телефон. Він хотів «дзвонити у кремль, сваритися і розповідати, як кинули всіх кримчан». Неприємного інциденту вдалося уникнути. Джерела, близькі до Аксьонова, сказали нам, що «Сергій Валерійович кілька разів зривався, але нікого ні словом не образив». Водночас у кремлі пообіцяли розібратися, «кого саме голова Криму називав тварюками та упирями».
Гадаю, що останнє питання – суто риторичне, бо кремлівці якраз точно знають, кого він назвав такими нейтральними епітетами. Але це – квіточки. Мало там хто в них впав у нерви, не отримавши своєї порції аргентинського борошна. Є й конкретніші сюжети.
(Далі буде)