Автор перекладу: Світлана
Тема іранської системи ППО, яка вийшла з чату під час 12-денної війни, отримала новий імпульс. Справді, низка ізраїльських джерел повідомляє про те, що знищення зенітних засобів противника почалося задовго до останньої фази бійки, і їх частину було винесено під час попереднього обміну ударами, але цього разу саме ППО входила до набору першочергових цілей для авіації ЦАХАЛ. Ба більше, ці цілі виявилися перманентними і підлягали знищенню на будь-якій фазі операції, щойно «сплячі» установки виявлять ознаки життя.
У результаті боротьба з іранською протиповітряною обороною стала нагадувати стару одеську пісню, в якій були слова: «Двери все открыты, но где же, где бандиты?» В тому сенсі, що готовність знищити виявлену зенітну залізяку багаторазово перевищувала їхню фактичну наявність. Простіше кажучи, їх знищили б ще більше, але виявити їх банально не вдалося.
А ми ж пам’ятаємо, як щось подібне влаштувала Туреччина в Сирії, а потім – і в Лівії? Там узагалі було оголошено конкурс «Набий «Панцирів», і коли бійка перемістилася до Лівії, то процес перетворився на натуральне полювання. Причому тоді турки з таким самим успіхом громили «Буки», «Тори» та інше, але саме «Панцирі» для них виявилися екзистенційним призом. Можливо, це тому, що ця залізяка була найостаннішою розробкою лаптів у галузі засобів ППО близької дії, і так турки просто принизили лаптів. Адже вони це ставлять не лише на сухопутні, а й на морські платформи. Як було вказано вище, «Панцир-М» уже стоїть на кораблях КНДР. Плюс до того, лапті збудували вежі біля Керченського мосту, куди встановили ті самі «Панцирі».
І ось саме ці залізяки вирізали пачками як збройні сили Туреччини, так і ЗСУ. І тепер уже зрозуміло, що ППО Ірану провалилася як система ще раз, хоча лапті якраз і допомагали рушникам влаштовувати саме цю систему. І як з’ясувалося, попри солодкі пісні про те, що російська зброя найросійськіша у світі, в умовах жорсткої бійки вона провалюється так само, як це було в ліванській долині Бекаа вже майже три десятки років тому. Очевидно, що після останнього побиття, яке влаштувала ізраїльська авіація, рушники роблять власні висновки щодо якості російської зброї, і ці висновки вже мають певні відчутні наслідки.
Цілком можливо, що рушники усвідомили просту істину. Якщо немає адекватної системи ППО, то в якийсь момент Ізраїль, США або вони разом зможуть завдати удару по ядерних об’єктах так, що станеться викид радіоактивних матеріалів, і до тих проблем, які вони мають просто зараз, додасться ще одна. В такому разі простіше винести частину своїх збройових виробничих потужностей, можливо, і ядерних – за межі Ірану. Якщо все це буде знищено далеко, то хоча б проблеми ядерного зараження вдасться уникнути. З цього приводу сьогодні в ізраїльській пресі з’явилися ось такі повідомлення:
«Міжнародно визнаний уряд Ємену сьогодні попередив про намір Ірану локалізувати частину своєї військово-промислової програми, зокрема виробництво та розробку ракет і безпілотників, у контрольованих хуситами районах Ємену, зокрема в Сааді, Хаджі та передмістях Сани…»
Тут слід звернути увагу на важливий момент. Про виробництво дронів і ракет Іран може розмірковувати відкрито, а ось спроби створення саме ядерної зброї рушники досі заперечують. Тому вони або ще хтось не можуть говорити про те, що й елементи створення ЯЗ теж планується перенести до хуситів.
Сам такий хід виглядає як акт розпачу, бо є розуміння того, що на власній території утримати подібні активи стає практично неможливо, тому що Ізраїль, та й США, залишили за собою право зазирнути на вогник іще, якщо буде помічено порухи щодо відновлення ядерної програми, що головний рушник уже задекларував. До речі, з чуток, він лише короткими перебіжками переміщується поза бункером, тому що боїться прильоту іменного боєприпасу. А все з тієї ж самої причини – через повну відсутність хоч якоюсь мірою адекватної системи ППО.
До 13 червня було відомо, що Іран має всі ешелони зенітних засобів, хіба що не було можливості перехоплення заатмосферних цілей у вигляді балістичних ракет. І те – не факт. Є різні дані про те, що встигли поставити лапті. Те, що там точно було кілька дивізіонів ЗРК С-300, ні в кого не викликає сумнівів, але ходять наполегливі чутки, що як мінімум один комплекс С-400 все ж таки було поставлено під покровом таємниці. Як би там не було, найчисленнішими зенітними засобами були різні комплекси власного виробництва, але й вони себе ніяк не показали.
Звідси випливає, що або власне залізо відверто програвало російському і якщо те не впоралося, то своє не впорається тим більше, або іранська ППО будувалася на основі російських зразків, і це теж – вирок. У будь-якому випадку, з ППО у них склалося погано, і не дивно, що Туреччина почала плюватися від куплених у прутіна комплексів С-400. Але, як відомо, Іран зазнав атак боєприпасами, які загалом треба було парирувати не лише наземними зенітними засобами, а й авіацією. Ізраїль та США оперували авіаційними авіабомбами, а Ізраїль – ще й авіаційними ракетами. Балістичні ракети не використовувалися, хоча ходять чутки про ізраїльську аеробалістику.
Але в будь-якому випадку все це потрапляє в розряд цілей для бойової авіації, яка діє в інтересах ППО. А як відомо, з авіацією в Ірану було не дуже, і він формував свої ВПС аеропланами, які або залишилися з шахських часів, або закуплені в росії. Ось що про це пишуть відкриті джерела:
«За даними Military Balance за 2025 рік, до війни з Ізраїлем ВПС Ірану мали близько 150 винищувачів. В основному це були застарілі моделі американського виробництва, які дісталися країні ще до Ісламської революції. Серед них F-4 Phantom II (64 одиниці), F-5E/F Tiger II (35) і F-14A Tomcat (41). Також на озброєнні зберігається 18 МіГ-29А/УБ, поставлених наприкінці 1980-х – на початку 1990-х років, проте більшість із них втратила боєздатність через відсутність запчастин і складність обслуговування. Останніми іноземними винищувачами, купленими Іраном, були чотири російські Су-35, законтрактовані у 2023 році. Загалом Тегеран замовив 50 літаків, але через війну в Україні на постачання найближчим часом розраховувати не доводиться».
Ізраїльтяни різали авіацію ворога від душі і палили навіть те, що стояло в неробочому стані й чекало ремонту. Вже не чекає. Щоправда, не було повідомлень про те, що сталося з фільдеперсовими Су-35, зате відомо про інше. Іран планує відмовитися від російських літаків на користь китайських, принаймні, є такі дані:
«Іран активізував переговори з Китаєм про купівлю багатоцільових винищувачів Chengdu J-10C після тяжких втрат у 12-денній війні з Ізраїлем та США, пише Khorasan. Тегеран має намір у найкоротші строки модернізувати свої Військово-повітряні сили (ВПС), і китайські літаки розглядаються як доступна і дешева альтернатива російським Су-35… J-10C – однодвигуновий багатоцільовий винищувач, який позиціонується Китаєм як доступніша альтернатива західним F-16V і Gripen E. Ціна за одну одиницю варіює від $60 млн (базовий комплект) до $90 млн (з запчастинами, гарантією, озброєнням і навчанням пілотів)».
Ось так. Схоже на те, що тепер Іран буде закуповувати зброю з шильдиками, на яких написано ієрогліфами. Тож лапті зараз перебувають у процесі втрати ще одного ринку збуту своєї продукції. Ну, а в цій історії є й жарт гумору. Справа в тому, що саме цей літак було побудовано за проєктом, розробленим у… Ізраїлі.