Уперше опубліковано: 10.07.2022
Автор: anti-colorados
Авторка перекладу: Світлана
Інерція мислення завжди дає хитромудрі результати, і стосовно путіна це простежується також. Якщо кожен спробує намалювати образ цього воєнного злочинця, то, швидше за все, це буде суміш жадібності, злопам’ятства, підлості та агресії, і, напевно, в ньому буде зовсім мало того, що можна списати на його слабкості. Ну, звісно, чарівну валізу залишимо за дужками. Проте цей організм чудово розуміє, що він – смертний, і що найнеприємніше – раптово смертний.
Попри всі можливості організації безпрецедентних заходів безпеки, раптовість виключити не можна ніяк. Адже він точно знає, як доживав свою останню добу товариш Сталін, а той міг поставити до стінки тисячу чи десять тисяч людей так само легко, як комусь вишмаркатися. І гірше того, він чудово розуміє, що за будь-яких розкладів, Кобзон уже нервово поглядає на годинник, чекаючи його на свій концерт.
Тому життя дивака, що має сотні мільярдів особистого статку, складається зі страху, який часом переходить у жах. Тим більше що як би він не зображував із себе іспанського льотчика, а розуміння того, що він точно спікся з війною в Україні, вже прийшло й нікуди не подінеться. Плюс до того, очевидці розповідали, як на нього вплинуло повне відео затримання та знищення нещодавно всесильного Каддафі. Кажуть, що він довго не міг відійти від цього видовища, бо особисто знав Муамара, і для нього це було більше ніж особисте враження.
Ну, а просто зараз з’явився приклад ще одного подібного заходу, коли президент Шрі-Ланки дивом встиг змитися зі свого палацу і країни якраз перед тим, як його покірний і раболіпний народ змів охорону і захопив палац, а потім – знімав відоси з масовим купанням у його особистому басейні та захопленням ангару з особистими лімузинами. А, між іншим, там теж ніхто не очікував, що все трісне в одну мить і буде ось така кінцівка. І до певного моменту діяв принцип «Цього не може бути тому, що не може бути ніколи».
Але найяскравішим прикладом саме такого наближення до фінішу є доля іншого фюрера, якого звали не Вова, а Адік. Кілька місяців тому ми докладно описували останні години життя фюрера, спираючись на протокол допиту одного з його помічників. Охочі можуть ознайомитися з текстом цього документа самостійно.
А ми зайдемо на цю тему ще з одного боку, бо її актуальність для недофюрера стає дедалі очевиднішою. Тут ідеться про матеріали, які зібрав та опублікував у своїй книзі М. Фелтон. Нещодавно її переклад вийшов у Литві, звідки і стало відомо про деякі деталі, які він там описав і які в нас не були відомі. А там є низка моментів, які слід було б знати, і насамперед тим, хто вирішив зіграти роль диктатора.
Так, наприклад, загальновідомо про те, що коли справа пішла до повалення короля Франції Людовіка 16-го, то його особиста охорона вмила руки і з криком «Я бачу в перший раз цього маньяка» приєдналася до путчистів. А ось до останнього моменту його боронив загін швейцарських гвардійців. Штурмувальники запропонували їм покинути поле бою, бо до них не було жодних запитань. Але ті вирішили виконати свій обов’язок до кінця, і всі загинули.
(Далі буде)