Вибори. Передсмак та післясмак (Частина 2)

Автор: anti-colorados

І, як на замовлення, Додік та його «спецпредставники» розповідають про необхідність дружити з прутіним, щоб дістатися до його нафти та газу. При цьому дедалі більшій кількості простих виборців стає зрозуміло, що йдеться не про їхні інтереси і не про інтереси Америки. Йдеться про те, щоб родина Тромба та його ближнє коло застрибнули на галявину, обнесену санкціями. Таким чином, риторика демократів відразу знаходить своє підтвердження в риториці Тромба.

Додік теж зайшов із козирів і порушив тему, яку він вважає першочерговою, але головне – він упевнений у тому, що ця тема є такою і для більшості виборців США. Охочі можуть самостійно переглянути нарізку з промов Тромба, де він відважно проходиться по цій темі. Ми навмисно нічого не станемо описувати від себе, бо краще за самого Тромба це ніхто зробити не зможе. Єдине, що тут варто вказати, – це один і той самий поворот, за який повернула деменція як Додіка, так і прутіна.

Але попри такі вже явні аберації старого з чубом, не варто розглядати його як уже зовсім відірваного від життя. Нічого подібного. Він діє як глава мафіозного клану і роздає свої «лейтенантам» доручення цілком конкретного характеру, пов’язані з життям «після виборів». І тут важливо зазначити те, що робота ця ведеться ще з весни, і це означає, що після явно невдалих маневрів з «тарифами», а потім – і з іранською війною, де йому не вдалося стати тріумфатором, Додік став готуватися до провалу на виборах.

Так, ще з квітня дві групи високопосадовців на чолі із заступником керівника апарату Білого дому Стівеном Міллером та директором з питань бюджету Расселом Воутом щільно працюють із юридичним департаментом Білого дому для того, щоб відпрацювати механізми управління економікою країни в обхід Конгресу. Причому не в тому режимі, як Додік це робить зараз, а з урахуванням активної протидії Конгресу.

Радник Білого дому Вілл Шарф і його команда працюють над можливістю розширити повноваження президента за рахунок законодавчої гілки влади, з відбиранням у неї низки функцій і захистом цих маневрів у суді. Знову ж таки, наголос робиться на тому, що Конгрес напевне почне розслідування діяльності самого Додіка та його адміністрації. При цьому розробляються нові схеми запровадження тарифів і зборів без затвердження Конгресом, жорстке урізання фінансування соціальних програм і так далі. А це означає, що сам він уже давно розуміє, що вибори пройдуть – так собі.

Але тут фокус у тому, що Додік вже на виході і тому може виробляти все, що йому заманеться, а далі – хоч потоп. Усе те, що він зараз коїть або що скоїть завтра, практично повністю покривається дивним на всю голову президентським імунітетом. А ті, хто виконує його розпорядження, повинні уявляти своє життя в період «після Тромба», і тому вони дають рясні витоки його планів і намірів. Це не таємниця ні для демократів, ні для тих республіканців, які втомилися від самодурства Додіка і, плюс до того, мають політичні перспективи на дистанції, коли вже не буде ні самого Додіка в політиці, ні того спецвідлову, яким він заповнив найвищі ешелони влади.

Очевидно, що з урахуванням цих маневрів Додіка вже відпрацьовано відповідні дії. Але для того щоб серйозно говорити про ті чи інші заходи, здатні загнати нарваного маразматика в темний кут, потрібно отримати результати виборів. А це станеться завтра. Від того, чим закінчаться ці вибори, буде залежати багато чого, і не тільки для США.