Автор: anti-colorados

Авторка перекладу: Світлана

Минулого тижня в Ізраїлі відбулися парламентські вибори, і в їхньому фіналі прем’єр-міністр Нетаньягу заявив про те, що в них було здійснено стороннє втручання. Як результат, спецслужби розпочали перевірку цієї заяви, і сьогодні місцева преса розмістила дивовижний текст. Точніше, для самого Ізраїлю він, може, й не дивовижний, але для інших країн – безумовно. Виглядає він так:

«В останні дні слідчі Загальної служби безпеки (ШАБАК) допитали кількох депутатів Кнесету в рамках перевірки підозр в отриманні грошей з іноземного джерела з метою вплинути на підсумки виборів… У ШАБАКу з’ясовують походження грошей, їхнє призначення і те, хто стоїть за їх передачею. Говорити про передвиборчий підкуп поки що передчасно. Очікується, що буде допитано й інших депутатів; розслідування розширюється, в ньому також бере участь Мосад».

Це що ж виходить, політичним діячам не можна отримувати гроші з іноземних джерел настільки, що почалося ціле розслідування? Щойно в Болгарії на виборах президента перемогла дама, яка практично відкрито фінансувалася кремлівцями, в Німеччині – те саме з партією «Альтернатива для Німеччини», у Франції – Марін Ле Пен має підтверджені зв’язки з кремлівськими грошима, і – нічого. А тепер з’ясовується, що напередодні проміжних виборів Додік та його сім’я гребуть ті самі прутінські гроші в автоматичному режимі, і теж – нічого, а тут прямо скандал виник, з розслідуванням. До речі, в нас теж ніхто не розслідував, звідки в зелені взялися гроші на вибори, але це вже – справа минула.

Загалом текст в ізраїльській пресі виглядає як пародія на анекдот, бо якби в США застосували ті самі інструменти до політичних діячів, які беруть іноземні гроші навіть у ворожих держав, то половина Білого дому вже давно мала б сидіти у в’язниці «Сан Квентін». А через те що нічого такого ніде не відбувається, то ось така активність в Ізраїлі виглядає як явна аномалія. Але це вже можна вважати чимось на зразок післясмаку, бо вибори вже позаду, а от у США проміжні вибори пройдуть завтра, і тут варто зробити фінальний погляд на ситуацію в режимі передсмаку.

У вихідні пролунав фінальний акорд передвиборчих перегонів, у ході якого протиборчі сторони виклали останні козирі, які повинні були забезпечити фінальний ривок. Зрозуміло, що демократи наголошують на повному завалі внутрішньої та зовнішньої політики, на паралічі системи державної влади, на цінах, війні, зраді союзників і свавіллі, яке коять опричники Тромба. А одразу кілька аналітичних груп, які традиційно проводили передвиборчі опитування, вперше з часів президента Ніксона зафіксували корупцію влади на першому місці серед проблем, які непокоять виборців.

Можливо, нам це здасться чимось незначним, але для США це – серйозне зрушення. Достатньо згадати, як світові ЗМІ описували пряму залежність підтримки тієї чи іншої політичної сили, а також кандидатів у президенти, від вартості галона пального на заправці та від цін у магазинах. І загалом такий підхід завжди спрацьовував без збоїв, бо американський виборець вважав політику болотом, у якому штовхаються брудні типи в чистих костюмах, але так було завжди і в цьому не було нічого нового.

Однак цього разу навіть ціни відійшли на другий план, а на перший – вийшла корупція. І ось на цьому роблять наголос демократи. Кандидати від партії говорять про те, що помилки можуть допускати всі, як і всіх можуть чатувати невдачі, але такої дикої корупції, яку демонструє, по суті, мафіозний клан Тромба, ще ніхто й ніколи не бачив.

(Далі буде)

Від Svitlana

4 коментар до “Вибори. Передсмак та післясмак (Частина 1)”
  1. Ізраїльські штирлиці з джульбарсами свіжим слідом вийдуть до службового входу в канцелярію прем’єр-міністра Ізраїлю і виявлять там акуратно покладений штабель порожніх катарських валіз….😀

  2. Сторонники Нетаниягу устроили митинг у дома Айзенкота: “Ты убил своего сына!”
    https://www.vesty.co.il/main/article/ry7lvprpfe
    “…Вот тот яд, который распространяют Нетаниягу и его люди. Нет границы, которую они не переступят, и нет дна, до которого они не опустятся. Таково наследие Нетаниягу, это единственная политика, которой он запомнится и которую оставит после себя”.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *