Уперше опубліковано: 29.09.2021
Автор: anti-colorados
Авторка перекладу: Світлана
Від редакції (передмова 2026 року)
Одним з наслідків нещодавніх ударів Сил оборони по дата-центрах «Яндексу» стало зменшення проросійських наративів у ЗМІ та соцмережах різних країн. І вирішивши кувати залізо, не відходячи від каси, пропонуємо архівну статтю про ситуацію з партією «Альтернатива для Німеччини» (АдН) під час минулих виборів.
***
Ще один окремий погляд на вибори в Німеччині просто необхідний просто тому, що ми чудово пам’ятаємо, який шалений пропагандистський прес влаштувала москва на наших виборах 2019 року, а потім – бачили, що коїла російська пропаганда на президентських виборах у США 2020 року, хоча там уже й застосовувалися хоча б якісь заходи протидії. Враховуючи те, як вільно російська преса, а по суті – пропаганда, почувалася (і почувається) в Німеччині, можна було не сумніватися в тому, що там буде те саме. І загалом підтвердження цих припущень не змусили на себе чекати.
Ми спеціально не робили оглядів саме цього аспекту передвиборчої кампанії, бо це справа марна, бо це приблизно те саме, що було і в нас, коли власні телеканали, по суті, виявилися рупорами кремлівської пропаганди. Можна скільки завгодно розповідати про те, що з «Плюсів», «Інтерів» та інших інформаційних помийок стирчать путінські вуха та кремлівські зірки, але через те що реєстрація цих сміттєзвалищ місцева, то питання про те, чому ця погань так жирує тут на користь москви, насамперед треба ставити собі.
У Німеччині ситуація дуже схожа, бо там росіяни є або власниками низки ЗМІ, або кінцевими бенефіціарами. Тому робити огляди того, що і як там робить російська пропаганда, – все одно, що товкти воду в ступі і тим більше – сипати сіль на рани. Проте в цій епопеї є цікавий епізод, повз який пройти неможливо. І пов’язано це з тим, на кого і як найбільше ставила москва на цих виборах до Бундестагу.
Як і у Франції, тут основну ставку було зроблено на ультраправих, а саме – на партію «Альтернатива для Німеччини» (АдН). Чотири роки тому вона увірвалася у вищу лігу німецької політики і увійшла до Бундестагу з 12,6% голосів, утворивши потужну, третю за чисельністю фракцію парламенту. Про тісні зв’язки партії з московськими та промосковськими структурами не говорив лише ледачий, але якби про це ніхто не говорив уголос, можна було б подивитися на електоральну карту Німеччини.
Там можна побачити, що основний виборець партії знаходиться на Сході Німеччини, а саме – на землях колишньої НДР, де у москви залишилися дуже тісні зв’язки з багатьма діячами. Воно й зрозуміло, адже колишній шеф Штазі Маркус Вольф зумів вивезти з Берліна до москви більшу частину агентурних справ, і тому друг володимир має можливість тримати певних товаришів на дуже короткому повідці. Можливо, іменний повідець був і в екскомсомолки Ангели, але це інша історія.
Тож такий бадьорий старт ультраправих давав кремлю сподівання, що можна буде розвинути успіх, наростивши кількість голосів, хай і не до лідерства в Бундестазі, але до рівня, коли її вага буде достатньою для входження до урядової коаліції. І загалом, окрім фінансових вливань та активної агентурної роботи, яку кремль проводить у Німеччині, москва відіграла велику партію з наповнення країни мігрантами, а АдН має одним із своїх основних гасел – боротьбу з міграцією. Тобто кремль штовхає цю партію щосили і надає прискорення з різних напрямів.
Саме з цієї причини надії на успіх своєї «п’ятої колони» в Німеччині у кремля були настільки високі. Але за фактом партія не змогла навіть повторити свій успіх на виборах 2017 року і, зрештою, отримала 10,3%, замість 12,6% минулого разу. Щоправда, їй вдалося досягти і деяких безумовних успіхів. Партія посіла перше місце як у Саксонії, так і в Тюрінгії з 24,6% та 24% відповідно.
(Далі буде)