Уперше опубліковано: 29.09.2021
Автор: anti-colorados
Проте партія не виконала стратегічного завдання. Зрозуміло, що від неї смердить неофашизмом так, що хоч носа затуляй, але якби вона набрала 15–20%, ігнорувати її при формуванні урядової коаліції було б дуже важко. Саме таку вагу вона мала нагуляти за чотири роки наполегливої роботи кремля, але натомість вона втратила майже 2,5%. І зрозуміло, що такий результат у кремлі вважали поразкою, а слідом за цим почався розбір польотів та пошуки крайнього.
Це не фігура слова, бо кремль вкладається в подібні заходи мільярдами доларів і своєю, і без цього вже помийною репутацією. Щоб створити міграційну кризу, доводиться ходити під Гаагою в Сирії, а тут – негативний результат. Зрозуміло, що, отримавши результати виборів, почали питати з відповідальних за весь захід і за основні напрями. Напевно, всі відзвітувалися про те, що все було зроблено згідно з затвердженим планом, і судячи з того, що в Мережі поки що не з’явилися гучні некрологи про те, що хтось раптово залишив свою посаду чи або пост, усі відписалися чисто.
Хоча, можливо, ще минуло мало часу, і в цьому самому розділі «Некрологи» ми побачимо, кого записали в крайні, але в цьому світлі вже зовсім інакше сприймається бадьора заява «Боброїдки» Симонянші про те, що вона пишається своїм ім’ям у списку санкцій США. Це не бравада, а крик розпачу у стилі «Батя, я стараюсь!», бо її некролог цілком імовірний. Причому вона могла потрапити до некрологу разом зі своїм веселим чоловіком, який ошивається по телеканалах і робить провокаційні заяви.
Адже бюджет виділено та освоєно, а результату – нема. Тим більше що з виділенням бюджету саме в Німеччині немає жодних проблем. Якщо французьку ультраправу Ле Пеншу довелося фінансувати манівцями через чеський банк, то в Німеччині купа газпромівських структур, які можуть видати бабла стільки, скільки буде сказано. На крайній випадок є Дойче Банк, чиї структури можуть ввалити бабла хоч у Трампа, хоч у чорта, аби правильні люди дали відмашку.
Але в таких випадках без винного справа не обійдеться, і його просто необхідно виявити і представити царю на огляд. Через те що винних серед своїх виявити не наважилися, щоб не підписати їм смертний вирок, вчасно згадали про ліфти та Обаму, який усе це в них робив. Братва справедливо розсудила, що якщо на Обаму вже не звалиш, а на Трампа було не можна, бо він дуже подобався путіну і путін подобався йому, то було вирішено за класикою: «Чи не взятися нам, товариші, за Джо нашого, Байдена?», і у відповідь почулося звичне: «І візьмемося!»
Ну справді, зі звинуваченнями щодо ліфтів і під’їздів – можна почекати, але ж сам путін якось сказав, що у зростанні цін на продукти харчування винна Америка, а якщо вона винна в подорожчанні цукру, олії, курей та яєць, то чому вона не може бути винна і в тому, що мільярди витрачено, а результату – нема? І тут почалося.
Байден і США йдуть по відомству Сергія Лаврова, до речі, як і Боброїдка, тому МЗС рф вирішило внести ясність у ситуацію з німецькими виборами і тим самим відсунути від усіх чашу з «Новічком». Вони немовби сказали: «Пускай чаша сия минет меня». Ну, «минет или не минет», покаже та ж Боброїдка або Маша Захарова, але МЗС виступило з дуже яскравою заявою, яку просто не можна оминути увагою. За основу взяли той факт, що тиск пропаганди не спрацював, тому що не вдалося вийти на її максимальні показники.
(Далі буде)