Додік. Інший погляд (Частина 2)

Автор: anti-colorados

Але й це ще не все. Сусідня Канада за рік експортує близько чотирьох мільйонів тонн дизеля і продовжує нарощувати обсяги, але купувати його у Канади – харам, бо Додік люто її ненавидить, а от прутіна – інша річ. І справді, тут є велика різниця, адже Канада точно не «дасть на лапу» самому Додіку чи його синкам, а прутін, нехай і через своїх людей, – дає.

Це – не фігура мови, бо практично скрізь, де смердить Тромбом, смердить і прутіним. Весілля його синка, оплачене прутіним, – лише один з епізодів. Насправді інші його проєкти у складі свого фінансування мають прутінські гроші. Так, вони точно присутні у фонді фінансування «тріумфальної арки» його імені й тієї самої «бальної зали», якою він спотворив історичну будівлю, а в його особистій криптовалюті – теж суцільно гроші онуч і лаптів. А скільки там усього в тіні – можна лише здогадуватися. Він бере настільки велике бабло від прутіна, що той може замовляти будь-які шоу у виконанні Додіка і навіть надсилати йому тексти виступів, і той їх озвучить.

Додік прийшов у Білий дім для того, щоб монетизувати своє становище, і робить це методично і невідворотно. Він продасть кого завгодно і що завгодно, якщо йому за це заплатять. І тут є важливий момент – Іранська війна. Справа тут не в самій війні, а в тому, що вона була потрібна для того, щоб відвадити Іран псувати нерви країнам-союзницям у Перській затоці. Плюс до того, ці країни, безумовно, хотіли зробити так, щоб Іран не заливав Китай своєю демпінговою нафтою і таким чином не віджимав азіатські ринки.

Додік пообіцяв вирішити це питання, але не за безплатно. Той самий літак і мільярди, влиті у фонд Кушнера та в бізнеси його синків стараннями арабських шейхів, якраз і були авансом за вирішення проблеми. Але, як з’ясувалося, Додік виявився шахраєм навіть там – кинувши своїх союзників та спонсорів, і ті перестали заливати баблом його ненаситну сімейку. А прутін виявив бажання замінити арабські гроші своїми. Через те що Додік не перебирає харчами і братиме будь-яке бабло через того ж Кушнаря, то питання вирішилося саме собою. За окрему плату він легко заспіває «Владимирский централ», «Боже, царя храни» або що забажає замовник.

Останній момент – найважливіший. Те, що він видає на публіку, і те, що має на увазі, – не завжди одне й те саме. Попри всю свою пиху та самовпевненість, Додік, безумовно, розуміє, що вже розхитав свій човен до краю, і поки його рятує лише те, що у демократів нема харизматичного лідера, здатного підняти прапор боротьби, але це – питання часу. Він також розуміє, що навряд чи вдасться відігратися на майбутніх виборах, і це означає, що в нього залишається лише два роки для того, щоб ось так, без вагань монетизувати становище найбільш корумпованого президента США всіх часів і плюс до того – підготуватися до того, що буде після його відходу від влади або на дембель, або в труну.

Очевидно, що протухла Республіканська партія спробує відмитися від трампівщини, зливаючи і здаючи все, що вони знають не тільки про нього самого, а й про його веселу сімейку. А якщо так, то треба вживати заходів, щоб не втратити все, що нажито непосильною працею. І тут – велике питання про те, як він собі це уявляє. Зрозуміло, що в США все це буде зробити дуже складно, тому одночасно з наповненням кишень йому просто зараз треба вибудовувати схеми захисту всього після відходу. Саме цим він зараз і зайнятий.

Ну, а нам слід розуміти інший момент. Якщо прутін вирішив спалити такий ультимативний актив, як агента Краснова, то насправді в нього є уявлення про те, в якій ж * пі він опинився. Подібні речі робляться тільки від розпачу хоча б тому, що такий приклад стане нагадуванням усім про те, що з лаптями не можна мати таких справ, бо вони підставлять у разі чого, як це відбувається з Додіком. А це означає, що становище всередині курника може бути набагато важчим, ніж ми це собі уявляємо.