Уперше опубліковано: 10.09.2022
Автор: anti-colorados
І це не тільки тому, що свого часу ми не залишили 50 відтінків сірого і викреслили принцип, який вкручує ворожа пропаганда і який звучить так: «Не все так однозначно», – викинувши звідси не одну тисячу «козачків» різного гатунку, а й тому, що колеги можуть цілком вирахувати щось подібне. «Не таких росіян» у нас уже давно немає, але іноді ще проскакують «не такі білоруси», і колеги не раз писали про те, що в невеликих дозах їх можна залишати, щоб не втрачати вправності. І ось сьогодні ми наводимо текст листа однієї з наших колег. Залишаємо його в тому вигляді, в якому він надійшов.
***
Автор: О.М.
Ми списалися з «Олексієм Шаповаловим» (Олексій Ш). Він позиціонував себе як «не такий» білорус. Мріє реалізувати освітньо-терапевтичний проєкт за системою ВПІ. Я почитала методику. Ідея мені здалася путньою.
Але. Практично одразу виникло відчуття, що Олексій не той, за кого себе видає. Навіть більше – він дуже навіть «такий» білорус. Той самий із «вогників для метеликів». Разом зі своїм колегою – «Павлом Фадєєвим». Мене здивував і насторожив їхній інтерес до мене. Я їм підіграла, вдавши, що вірю в їхні розповіді про своє важливе місце в їхньому освітньо-терапевтичному проєкті. За формальними ознаками я їм не підходила зовсім, за жодним критерієм. А отже, можливо, їхня пропозиція до мене – камуфляж для чогось іншого. Що вони хочуть насправді?
З’ясувалося, що товариші дуже. Чомусь ДУЖЕ цікавляться нашими центрами для допомоги біженцям із тимчасово окупованих територій. Особливо керівниками цих центрів. Хочуть налагодити з ними неофіційні та неформальні контакти для просування проєкту. Мені пропонувалося заради Важливої, Богоугодної Справи Допомоги дітям-біженцям допомогти збирати інформацію про керівників центрів і налагоджувати з ними контакти для «не таких» білорусів. Проєкт безпосередньої допомоги поки що відкладається. Але в ході підготовки до нього, за словами Павла, потрібно попередньо зібрати інформацію про керівників та контингент цих центрів. Пропозиція ця мені не сподобалася. Моє місто – Запоріжжя. Прифронтове. Я відмовилася і спілкування повністю припинила.
Якийсь час вирішувала, чи потрібно вам про це писати. Подумала, що нема чого ваш час забирати своїми підозрами та побоюваннями. Можливо, безпідставними. Але 6.09.22 на «Лінії оборони» прочитала пост «Волонтерка» та обговорення після нього, в якому взяли агресивно-викривальну участь «не такі» білоруси. Один із авторів – Олексій Ш. Брати участь в обговоренні під постом мені здалося зайвим. Інші учасники впоралися з «не такими» білорусами набагато краще за мене. Як-то кажуть, ні додати, ні відняти. Далі дискусія продовжилася 09.09.22.
Ось і вирішила вам написати і таки розповісти. Про інтерес «не таких» білорусів до центрів біженців.
***
Усій публіці, яка мімікрувала і маскувалася весь цей час, потрібно чітко розуміти, що ми її все одно вирахуємо і витягнемо на чисту воду. Причому ще при створенні ресурсу ми обіцяли, що діставатися тут буде всім, окрім ЗСУ, не зважаючи на імена, титули, заслуги чи вміння прикинутися своїм. Так було й так буде. Ми переможемо!