Уперше опубліковано: 10.09.2022
Автор: anti-colorados
У цьому питанні злилися всі: і такі, і не такі, і публічні, і не дуже. Навіть хитро зроблені Фейгіни та інша погань теж вмочилися в цю тему, хоча й хитро, на пів шишечки, щоб не засвітитися. Але всім їм ми можемо сказати прямо і чітко: ви всі – така ж рванина, як і все інше, просто ви – іншого сорту. Фейгіни теж розповідають про те, що прості та хороші нарвалися на візовий бан, а круті путінські щури їздять по Естонії без проблем. І якби цей пацієнт не був адвокатом і не мав наукового ступеня в галузі права, таку риторику можна було пропустити повз вуха, але в його виконанні такі речі виглядають як чітке тавро на пацієнті, який, розриваючи відоме місце, намагається примазатися до майбутніх переможців.
Йому має бути відомо про те, що режим перетину кордону та подальші дії в Естонії осіб з візою в паспорті та з естонським паспортом – кардинально відрізняються. І бан щодо віз взагалі ніяк не стосується осіб, які свого часу отримали місцевий паспорт, бо лепрозорій дозволяє подвійне громадянство, а Естонія (і не лише вона) натуралізувала орків ще до війни. Це сюжети з різних опер, але якщо трохи підкинути на вентилятор, то начебто вдається і рибку з’їсти, і зробити все інше, щоб ніхто цього не помітив.
Але повернімося до того, що вони мали на увазі, коли в лютому говорили про «швидше закінчити» та «про мир». Насправді це була інтерпретація «Київ за три дні». Швидше закінчити вони хотіли так, щоб ми швидше здалися і не воювали з ними. Ось такий їм потрібен був мир, і вони вважали, що своїми промовами та добрими співчутливими фізіономіями вони допоможуть нам прийняти це рішення – здатися. Але тільки-но побачили, що цей номер не проходить, із них полізло коричневе, причому – з наростанням натиску.
І ось зараз, коли їм стали вивалювати під Харковом, вони знову заспівали про мир, причому – в унісон із Соловйовим та Пєсковим. Але знову ж таки, вони співають не ту пісню, яку мають співати «не такі» та «не згодні». Про мир можна говорити тільки й виключно після виведення всіх окупаційних військ із нашої землі. Ось тоді постане питання про те, на яких умовах можна укладати мир. Та ж Японія з ними його не уклала з 1945 року, і – нічого, все нормально.
Так і в нашому випадку. Поки не буде виконано наші умови – видача військових злочинців, виплата репарацій, створення буферної зони вздовж кордону України, повна демілітаризація та денуклеаризація, вихід зі складу Ради безпеки ООН тощо, ні про який мир не може бути й мови. Тільки виконання всіх умов та після перевірки їх виконання можна предметно говорити про світ. І якщо ми вже завели мову про візи, то візовий бан для орків має залишатися на найближчі років сто, не менше.
Проте різноманітні «не такі», «борці» та інша публіка тримають ніс за вітром і вже не впорюються кремлівською пропагандою про те, що «все йде за планом». Вони чітко розуміють, що світ уже змінився і що колишньої вольниці вже не буде, і в цьому новому світі треба знайти тепле та добре облаштоване місце. А для цього треба мати відповідний послужний список, щоб коли настане час, підвестися і сказати: «Та ось же я висловлювався проти, можете подивитися мої тексти, глянути мої відео. Я скільки разів говорив про те, що це все має якнайшвидше скінчитися і що я за мир і проти війни!» І тицятиме у відповідні місця в Мережі. Можливо, десь ці номери і пройдуть, але в Україні в них буде набагато менше шансів, а на ЛО їх буде ще менше, це ми гарантуємо.
(Далі буде)