Автор: anti-colorados
Авторка перекладу: Світлана
Цього тижня виникли обставини, які ставлять під сумнів найгучнішу заяву президента США про нестерпний рівень його IQ і навіть про те, що він чудово впорався з тестом і відрізнив косатку від роздертого на клоччя білого ведмедя. Все почалося з того, що після останньої поїздки до москви відомого дуету дивних переговорників у Вашингтон полетіли різноманітні прутінські емісари, а прутінська агентура, що вже перебуває в США, істотно активізувала свою роботу. В результаті Тромб розповів, що має намір пом’якшити санкції проти курника, не чекаючи закінчення війни в Україні.
Кажуть, що в цей самий час він перебирав струни на балалайці та оцінював новий футляр для гербової печатки президента США у вигляді матрьошки. Найголовніше, що обидва ці предмети було виконано по-циганськи, із золота найвищої проби. До речі, просто зараз Додік наклав лапу на венесуельське золото, і його привозять злитками прямо в Білий дім, щоб «величайший» міг отримати сатисфакцію. Але зрозуміло, що преса цього не бачила, і все це розповідають співробітники Білого дому, які ненароком були присутні при таких заходах.
До речі, преса якось скинула оберти з приводу синка Додіка та його весілля, оплаченого прутінським холуєм. Публічна частина скандалу закінчилася тим, що Тромб особисто запевнив публіку в тому, що синок поверне ці гроші взад, хоча й не бачить у самому факті ніякої крамоли. А от чи повернулися ці гроші насправді – ніхто не знає. А знаючи безпробудну жадібність самого Додіка та його розвеселої сімейки, можна обґрунтовано припустити, що нічого подібного не сталося, адже обіцяти – не означає одружитися.
Проте вся ця сукупність прутінської агентури намагалася зробити Додіку приємно, сподіваючись на те, що й він зробить приємно прутіну. Додік таке може зробити, але завжди – за чийсь рахунок. І ось анонсоване послаблення санкцій стосовно курника мало зробити приємно лисому дзюдоїсту і одночасно – шанувальнику Рюрика за рахунок України. І саме цей анонс і став причиною сумнівів у тому, що Додік таки пройшов цей когнітивний тест з білками і бегемотами.
Причому зробив він це власною рукою, якою поставив підпис на законі «про пекельні санкції» імені покійного сенатора Ліндсі Грема. Насправді закон має іншу офіційну назву, а саме Sanctioning Russia and Iran Act. Напевно, всі в курсі того, що посадова чи відповідальна особа скріплює своїм підписом документ, з яким ознайомилася і згодна з тим, що в ньому викладено. Саме так це розуміє бюрократична система, і так це трактує будь-який суд, на те він і підпис. І тут виникає питання про те, що або Додік підписує документи, не переглядаючи їх, або він їх все ж таки читає, але не розуміє, про що там написано – про ведмедів чи про жирафів, і тим самим підставляє себе під неприємності.
Тут справа в тому, що спочатку документ мав жорсткішу форму, і в першій редакції законопроєкту Lindsey Graham і Richard Blumenthal від 2025 року було жорстко вказано розмір санкцій – 500% щодо тих, хто під них потрапляє. Але з Білого дому повідомили, що таке Тромб не підпише однозначно, і формулювання довелося кілька разів пом’якшувати так, щоб Додік погодився на цьому поставити свій автограф. І нарешті це було зроблено, бо республіканська фракція Конгресу висловила Додіку «фе», мовляв, перед виборами він виглядатиме прутінською повією, якщо не підпише закон вже покійного сенатора, і в результаті він його підписав.
(Далі буде)