За час своєї каденції він зробив багато такого, що в загальному балансі дало безперечний і величезний плюс. Але для мене визначальними стали два моменти, які ніхто й ніколи не наводив як аргумент, і тому вони виявилися особливо цінними особисто для мене. Ще раз, цих плюсів можна наводити безліч, але ті, про які мова піде нижче, важливі саме для мене, і вони набагато цінніші, ніж усе інше, і ось чому.
Практично все те, що зараховують Пороху в актив, можна затаврувати популярним слівцем «піар». Хоча, як і багато що в нашій лексиці, що стосується політичних подій, сприймається і використовується через Ж, піар – у тому числі. Адже прямий переклад цього англійського виразу означає «зв’язок з громадськістю». Простіше кажучи, це означає близькість політичного (в цьому випадку) діяча до громадськості чи електорату.
Якщо це розуміти правильно і дослівно, то вираз «піар» взагалі не має негативного сенсу, а ті дебільні контексти, які вивела пропаганда, просто сигналізують про те, що хтось, хто користується ним у ганебному розумінні, – поц, який навіть не розуміє, що каже. А, по суті, він не розуміє сенсу слів, якими користується саме в ході якихось політичних дискусій. Адже якщо він каже, що Порох заради піару щось зробив, це означає, що він мимоволі накидає йому плюсів.
Але якщо вже впроваджено такий наратив, то просто відштовхнемося від того, що є, і будемо вважати цей вислів синонімом «показухи», хоча це зовсім інше і, швидше, зворотне явище. І ось саме в цьому сенсі ті самі два моменти ніяк не можна обмазати показухою, бо вони за формою та змістом прямо протилежні цьому поняттю.
Перший із них легко помітити в лінії поведінки більшості перших осіб держав, які нам відомі. Не важливо, в якій країні вони є цими першими особами, але в того ж путіна, Трампа чи янелоха є спільна риса – прагнення утвердити видимість власної непогрішності. Виражається це в тому, що вони не визнають своїх помилок і, більше того, намагаються всіляко придушити будь-яке публічне дійство, яке чітко викриває їх у помилці, що спричинила важкі наслідки.
А, між іншим, усім відомо, причому – з давніх-давен, що не помиляється той, хто нічого не робить, або той, хто перебуває на обліку у лікаря з молоточком. Ті – впевнено розповідають про те, що спілкуються з інопланетянами і що їхнє дівоче прізвище – Наполеон. І ось зазначені і не вказані вище персонажі всіляко підтримують вигляд нібито безпомилковості і, як наслідок – безгрішності. А досягається це або прямим запереченням помилки та своєї вини в ній, або шляхом перекладання вини за неї на когось ще.
Так от, Порох кілька разів публічно визнавав свої помилки і кілька разів брав вину на себе, навіть не свою, але все одно брав на себе. Ця дія неприпустима для формування образу лицаря в білому, верхи на так само білій кобилі, і такого собі не дозволить більшість перших осіб, а тим більше – згаданих вище. На таке здатна тільки розумна і сильна людина, і це – чітка ознака, що його кваліфікує.
Ну, а другий момент отримано методом «від зворотного». Я прекрасно знаю, що часто являє собою наша «преса» для будь-якого діяча, тож у моїх очах буде однозначним мінусом хоровий спів дифірамбів у виконанні цих повій, і навпаки. Якщо преса лютує і при цьому через абзац жонглює цим самим «піаром», то тут треба придивлятися уважно, бо, швидше за все, вона (преса) цькує свого антагоніста. І з Порохом було саме так.
Для тих, кому цікаво подивитися на те, як це виглядає наживо, рекомендуємо самостійно в будь-якому джерелі, вартому довіри, знайти стенограму або відео пресконференції Пороха від січня 2019 року, присвяченої Томосу. Це – класика жанру. Так от, уже цих двох моментів достатньо для того, щоб роздивитися цю постать без полови і без дешевого фіглярства.
Ось так, в одному випадку починаєш із плюсів і приходиш до величезної галявини мінусів, а в іншому – навпаки: жодних плюсів не шукаєш, але знаходиш їх, навіть того не чекаючи.
Сьогодні почитав інтерв’ю екснардепа Тараса Стецьківа про те, що Янелох ухвалив рішення битися з росіянами в момент їхього нападу, а Петро Порошенко такого рішення не ухвалив, це є різницею між ними. Мабуть у того Тараса вже зовсім погано з доходами і він вирішив лизнути дупу Боневтіка.
В інший частині інтерв’ю він розповів, що і за часів президента Порошенка Чонгар розміновували.
Значній частині населення України це сподобалося.
anti-colorados: ВЕР 26, 2026
Чудова стаття в 2-х частинах. Класний аналіз подій і на цьому тлі характеристика великої політичної постаті, нашого шановного Гетьмана Петра. Найефективнішого президента за всі часи їснування цього інституту в Україні. Дякую шановному Автору!
Олександр БІлий : 26 Вересня, 2026 о 1:44 pm
@ Сьогодні почитав інтерв’ю екснардепа Тараса Стецьківа про те, що Янелох ухвалив рішення битися з росіянами в момент їхього нападу, а Петро Порошенко такого рішення не ухвалив, це є різницею між
ними. @
Ннууу, це дуже смішно чути. Те, що ухвалював Пан Порошенко, ми і не повінні були знати. Бо це
стосувалося/стосується військових справ. А те, що при Порошенко одразу з перших кроків війни ще з 2014р. наші військові почали давати відсіч ворогові – так це всім відомо. І при ньому за допомогою Сил спеціальних операцій ЗСУ (ССО), які були створені при Порошенко – було звільнено 2/3 території Донбаса. І тільки коли зайшла на Донбас регулярна армія рф – тогда ми були вимушені відступити під загрозою вбивства наших військових. Але, потім, пізніше наші військові продовжили лупити по окупантах.
А при “янелохі”/”боневтікі” був розмінований (при Порошенко був потрійний мінований захист) Чонгар навмисно. Це дало можливість здати наш Юг нашому ворогові, практично, без бійки.
@ В інший частині інтерв’ю він розповів, що і за часів президента Порошенка Чонгар розміновували.
Значній частині населення України це сподобалося. @
Це ж, звісно, неправда! Ці всі вкиди в інформпростір роблять (не)наші ЗМІ. Тому, що зе-влада розуміє, що відповідати таки їй прийдеться. І спрашивати почнуть з Чонгара. І зараз ті, хто це розуміє – терміново пішли в тінь і не відсвічують. Як, наприклад, всім відома мадам “під парасолькою” – верещщук. Яка теж приймала інформаційну участь в розмінуванні Чонгара. Більше за всіх кричала, що нашим людям потрібно, типпо, шастать туди-сюди: з Крима на матерік і обратно. Крім того, вона домовлялась через “Червоний Хрест” декілька разів з орками про “зелений коридор” для тих, хто хотів виїхати з Маріуполя. Всі автобуси і авто з цивільними були розстріляні рашистами. Так, що вона ще і “мадам Смерть”.
Зараз з’явився черговий перл любителя веселящого порошку, який дослівно сказав: “Я хочу після свого президентства залишитися в Україні, і щоб мені народ дякував”. Ну, народ, звісно від такого аж заходився. Кароч, навішав йому по самі помидори. Я так зрозуміла, що у народа з подякою до цього суб’єкта проблем не буде. Він не забариться.
Зелений шкет не розуміє, що після того, що він влаштував зі своїми поплічниками – їм тільки одна дорога. До буцегарні.
П.С. Сили спеціальних операцій Збройних сил України (абр. ССО ЗСУ) — окремий рід сил у складі Збройних Сил України, до складу якого входять частини спеціального призначення і підрозділи інформаційно-психологічних спеціальних операцій, що комплектуються спеціально навченими фахівцями, які мають спеціальні можливості у сферах розвідки, прямих акцій та військової підтримки для виконання складних, небезпечних, інколи політично чутливих операцій, що проводить командування ССО.
Так воно і є. Згодний!
З приводу потужного боневтіка мені дуже не сподобався останній випадок з Південною Кореєю. Наше трепло вибовтало, що двох північнокорейців передали Південній Кореї. Корейці сказали “фе”. Спочатку наши ЗМІ почали триндіти, що не було домовленності про нерозголошення таємниці операції. Потім пішло що такім чином він “попередив” Південну Корею. Про що попередив? Що у Боневтіка незалежна від розуму підвіска язика? Корейці не зобов’язані нам нічим і допомогають настільки, наскільки вважають за потрібне, не більше. Але Бневтіку-Янелоху це не зрозуміти. Як кажуть, в 40 років розуму немає, то вже й не буде.
Олександр БІлий : 27 Вересня, 2026 о 9:47 am
++++++……..