Автор перекладу: Світлана
Від редакції
Ми навмисно зробили паузу в коментарях подій в Ізраїлі з кількох причин. Перша: події в Україні й навколо неї все-таки пріоритетні, що б не відбувалося у світі. Друга: зараз усі пишуть про це, і нестачі інформації з цього приводу нема. Третя: після обміну ударами настає фаза «туман війни», і тепер інформація буде йти у кращому випадку фільтрована, а в гіршому – деформована, і тому аналізувати її, звісно, можна, але чим далі, тим більше часу доведеться витрачати на відокремлення зерна від полови.
І останнє, що просто зобов’язаний нагадати всім, хто з нами нещодавно. Десять років тому я написав про те, що у нас не буде об’єктивної інформації, тільки суб’єктивна. Це не журналістика, а власний погляд на те, що відбувається, і якщо вдасться, то погляд цей буде незвичним, але однозначно – суб’єктивним. А тому нема потреби приховувати власну позицію в тій чи іншій жорсткій ситуації. Свого часу ми чітко висловилися за повну підтримку Азербайджану в його визвольній війні проти Вірменії+росії, і зараз ми також чітко окреслюємо свою позицію – на боці Ізраїлю у війні проти Ірану+росії. Навіть якщо у нас буде критика в бік Ізраїлю, то лише за те, що вони чогось не врахували або щось переоцінили, але не більше.
***
Отже, за минулу добу ВПС Ізраїлю завдали як мінімум сім хвиль ударів по Ірану. Наскільки можна зрозуміти, перші удари, саме у виконанні авіації, завдавалися чимось на кшталт російських «Кинджалів», тобто аеробалістичними ракетами, перехоплення яких можуть здійснювати лише системи ППО верхнього рівня. За заявами ізраїльських військових, останні хвилі нальотів вони виконували вже із заходом на територію Ірану, і це означає, що їм вдалося якщо не повністю знищити системи ППО противника, то, принаймні, вже є вікна, через які можна заходити вглиб території.
Якщо хтось бачив карти об’єктів, уражених учора вночі, то, напевно, звернув увагу на те, що практично всі вони були біля західного кордону Ірану, і тільки сьогодні вранці стало відомо про удари по цілях, розташованих суттєво східніше. Це якраз вказує на те, що ППО вже дозволяє просуватися далі. За деякими даними, лапті вже щось перекинули туди. Вони шифруються і не кажуть, що саме, але це виглядає так: «Ми вже надали союзникові екстрену допомогу». А в такому разі це найбільше схоже на перекидання чогось із ППО.
Якщо це припущення правильне, це означає, що в Ізраїлю відкрилося вікно можливостей, у яке можна вмістити максимум заходів для того, щоб досягти поставлених цілей. Очевидно, що Іран десятиліттями готувався до такого розвитку подій, і найцінніше він сховав у гірських масивах, де дістати це зброєю, яку має Ізраїль, неможливо. Справа в тому, що найпотужніші, бетонобійні бомби вимагають відповідних носіїв – важких бомбардувальників, а Ізраїль їх не має. А якщо так, то доставка боєприпасів такого класу неможлива, навіть якщо вдасться створити сам боєприпас. Проте навіть у цьому випадку можна знайти варіанти, за яких шкода виявиться якщо не тотальною, то максимальною.
Але тут треба розуміти, що вікно можливостей не буде занадто тривалим, тому що будь-яка дія викликає протидію. Ізраїль це відчув на власній холці в ході сухопутної операції в Газі. Противник теж вчиться і починає завдавати болючих ударів. Якщо на початку поточної фази операції втрат особового складу не було зовсім, то чим довше триває операція, тим вища динаміка росту втрат. І, між іншим, ізраїльтяни даремно ображаються на критику саме наземної операції. Вони її отримують не через те, що вони роблять, а скільки це триває.
Так і тут: чим довше буде йти обмін ракетними ударами, тим більше преса критикуватиме дії Ізраїлю. Тобто треба не просто досягти мети, а зробити це або швидко, або у встановлений і зрозумілий усім строк. Якщо ж усе це розтягнути в довгобуд, як у Газі, то потрібно готуватися до тиску з усіх боків. І, між іншим, скільки летіло мокрого шмаття в Макрона, а він зайняв цілком слушну позицію, заявивши про те, що Франція не братиме участі в наступальних діях, але допоможе в обороні Ізраїлю. І, судячи з того, що рушники сьогодні виступили з погрозами на адресу Штатів і Франції, вимагаючи не втручатися в хід баталії, французи теж перехоплювали ракети або допомагали це робити. До речі, французи одразу послали бородатих за відомою адресою.
Що стосується обстрілу бородатою балістикою Ізраїлю, то тут треба вказати на кілька важливих моментів. Перший із них полягає в тому, що Іран, швидше за все, обізнаний про кількість установок ППО, здатних працювати по балістиці, і, швидше за все, просто відстрілявся надлишковою кількістю. Перезарядити пускові установки під вогнем – не дуже проста і небезпечна справа, адже якщо підтягнути ракети до пускової установки і туди прилетить, а завдяки величезній кількості відео в прямому ефірі, локації ПУ можна вирахувати досить легко, то буде знищено і ракети, і установку. А як ми бачимо з прикладу Ізраїлю, ППО є першочерговою ціллю.
Цілком можливо, що відстрілявши пакет ракет, ПУ змінюють дислокацію і на цей час випадають із бійки. На такі думки наводить відеоряд, на якому явно запускаються або ракети «Залізного купола», або щось подібне, що взагалі не має шансів при роботі по балістиці. Ми це знаємо чудово, і тому ці пуски виглядали як акт відчаю, і, мабуть, тому, що основні засоби було спустошено повністю і вони вимагали перезарядки.
Звідси випливає, що наші сили ППО на мізері показують просто дива, і треба зняти капелюха перед ними за те, що їм вдається робити. Зауважимо: в Ізраїлі працювали системи «Хец-3» і THAAD, а це означає, що перехоплення здійснювалося ракетами заатмосферного перехоплення, чого у нас нема в принципі. А фахівці стверджують, що саме на заатмосферній або маршовій ділянці польоту перехоплення балістики найбільш ефективне. А на термінальній це стає набагато складнішим. Так от, наші зенітники перехоплюють балістику тільки і виключно на термінальній ділянці.
Загалом, за власними враженнями роблю висновок, що в Ізраїлі ППО відпрацювала на межі своїх можливостей і зробила максимум із того, що в принципі можна було зробити. Пропуски були вже тоді, коли систему ППО було перевантажено. Звідси ж випливає, що в Ірану залишилася просто величезна кількість пускових установок, які в принципі можуть за один раз відстріляти дві сотні ракет, і, напевно, розвідка Ізраїлю отримала уявлення про те, де і що стоїть. Принаймні, на це є надія. А ми нагадаємо, як обговорювали Ємен і те, що тривалі бомбардування як у виконанні США, так і силами Ізраїлю все-таки не позбавили сандалів можливості випускати ракети.
І останнє. Хочеться сподіватися на те, що якщо в Ірану ще не було ядерної БЧ для ракет, то тепер він буде зі шкіри пнутися, щоб її отримати. І тут хотілося б застерегти ізраїльтян від пастки, в яку вони можуть потрапити. Адже вчора вони бадьоро розповідали про те, що ввели в оману рушників розповідями про те, що удар відкладається. Так от, Іран має приблизно таку саму угоду про глибоку військову співпрацю з росією, як і Білорусія. Прутін уже передав луці ЯЗ, нехай і контролює її, а отже, нічого не заважає це зробити і для Ірану. У такому разі всі ці розрахунки з приводу того, наскільки відкинуто ядерну програму, можуть виявитися глибоко помилковими. А ми знову закликаємо спостерігати за тим, що зараз везуть літаки з росії в Іран. Про всяк випадок.