Автор перекладу: Світлана
Ранкова інформація про те, що ЗСУ дуже вдало зайшли на два дуже важливі для ворожого ВПК заводи, несподівано підтвердилася як з нашого боку, так і з боку противника. Щодо хімічного підприємства «Нєвінномиський Азот» двох думок не було, бо прилетіло саме в нього, а ось щодо більш-менш точних даних про те, куди прилетіло в Самарській області, були різночитання.
Припускалося, що було уражено одне з двох підприємств: або ТОВ «Новокуйбишевський завод каталізаторів», або АТ «Новокуйбишевська нафтохімічна компанія». І ось Генштаб ЗСУ вніс ясність у цю дилему. Прилетіло у другий із цих двох підприємств. Дослівно повідомлення звучить так:
«…Уражено потужності АТ «ННК», у Самарській області рф. Це провідне підприємство із виробництва компонентів вибухових речовин, об’єкт ВПК росії. Зафіксовано вибухи та пожежу у районі промислової зони. Також здійснено вогневе ураження комбінату Невинномиськ у Ставропольському краї рф – одного із ключових виробників базових компонентів для вибухових речовин, боєприпасів та ракетного палива. Підприємство задіяне у забезпеченні збройної агресії рф проти України. Відомо про серію вибухів і роботу протиповітряної оборони противника безпосередньо у районі цілі, зафіксовано займання у промисловій зоні…»
Це свідчить про те, що наші специ розібралися з довгими ланцюжками постачань ворожого ВПК і вирахували підприємства другої або навіть третьої ланки постачань на заводи, які виробляють боєприпаси, спеціальне паливо або кінцеві вироби – літаки, ракети, бомби та інше. Такі підприємства виглядають суто цивільними, але якщо їх надійно вивести з ладу, почне буксувати вся машина виробництва озброєнь. І що найголовніше, саме такі підприємства ворогу прикривати нічим, і тому боротися з їхньою ППО, яка працює в районі заводу, що виробляє балістичні або крилаті ракети, – дорого і довго, але якщо розірвати ланцюжок постачань, він зупиниться своїм ходом.
Тут головне – правильно оцінити ті самі болючі точки, удар у які зможе швидко привести до потрібних наслідків. Яскравий приклад саме такого варіанта ми вже наводили кілька разів, ім’я йому – Ямальський хрест, або місце, в якому перетинається більша частина газопроводів, що живлять усю промисловість на захід від Уралу. Декілька потужних ударів по цій локації зупинить усе, і насамперед – підприємства ВПК.
Але поки що ЗСУ обирають окремі болючі точки для того, щоб відстібнути якийсь конкретний сегмент військової промисловості ворога. Можливо, до зазначеної вище цілі ще не дісталися тому, що потрібний удар силами дронів там не виконати, а балістика тільки на підході. Наскільки відомо, балістика з дальністю 300 кілометрів уже пішла в серію, але тут потрібна дальність на порядок більша, і наскільки відомо, Німеччина вже інвестує в програму створення чогось такого, «але з перламутровими ґудзиками», в сенсі – здатного летіти набагато далі. Називалася дистанція 1,5 тисячі кілометрів. Але, як ми знаємо, лапті завжди перебільшують можливості власної зброї, а Захід – применшує. Тому є надія, що таку ракету далекої дії назвуть «Привіт Газпрому» чи якось так.
І це вже не лише висновки, що ґрунтуються на чистій логіці, а ворог це підтверджує самостійно. Звісно, він не називає конкретних підприємств, які зазнали атак, і не вказує на те, які кінцеві виробництва можуть постраждати від таких нальотів, але констатують саму проблему, що стає дедалі гострішою. А ми зауважимо, що саме «хвости» ланцюжків постачань ЗСУ почали відпрацьовувати відносно недавно, і в результаті вже з’являється таке виття:
«Нас просили прокоментувати удари противника по нашій промисловості. Зокрема, цілу низку підприємств було атаковано ворожими дронами. Перераховувати їх ми не будемо, але багато з них безпосередньо пов’язані з оборонкою, і подібні атаки можуть вплинути на темпи виробництва певної номенклатури для армії. В Міноборони офіційно удари по підприємствах не підтверджують. А не під запис співрозмовники визнають: масштаби нашої країни не дозволяють закрити всі без винятку об’єкти…»
Тут дивне те, як намагаються шифруватися чоботи. Мережу завалили відео атак на конкретні заводи, а вони досі грають роль Штірліца, що сидить у ресторані «Елефант» і задумливо тицяє сигарету собі в ніс. Усім і так відомо, куди прилетіло і що потім гасили. Але далі – цікаві висновки про сюжет, який усе більше закручується:
«З весни минулого року противник тероризував нашу нафтогазову інфраструктуру. Тепер б’є по інших підприємствах, які важливі для нашої оборонки. А нам при цьому потрібно закривати не тільки фронт, а й багато ключових міст і об’єктів у тилу», – каже джерело в оборонному відомстві. Воно зазначило, що удар по стратегічній авіації із застосуванням FPV-дронів узагалі показав: «Повністю безпечних місць у Росії немає, це потрібно розуміти кожному громадянину. Ми робимо все можливе, але якби ви знали, як доводиться перекидати ППО по всій країні, – це жах».
Ось воно як! Вони ж наївно вважали, що будуть мирно бомбити наші міста, завалювати їх ракетами та дронами, а у відповідь ніколи й нічого не полетить. У цих промовах так і читається: так не чесно, це не за правилами. Але про що можна говорити, якщо сам прутін і пряний посол федерації в ООН, лисоголовий Нєбздєня нещодавно штовхнув повну муки і сліз промову з осудом Ізраїлю, де він особливо наголосив, що всі розбіжності слід вирішувати не мовою сили, а шляхом переговорів.
А ракетні удари по містах і взагалі неприпустимі. Тобто там те, що називають цинізмом, проїхали настільки давно і так далеко, що на часі вигадувати якісь нові терміни для позначення саме такого Modus operandi. Звісно, у психіатрів є свої терміни, які все це позначають, але, як уже всім зрозуміло, психи не просто кинулися в політику, а іноді складається враження, що влада в більшості великих країн давно належить деменційним імпотентам. А тим часом кінцівка стогонів має такий вигляд:
«Один з офіцерів, який безпосередньо управляє ЗРК С-300, зазначає: «Роботи зараз вистачає. Але проблема в іншому – ніхто не дає гарантії, що умовний FPV-дрон не вилетить за кілометр від нас і не вдарить по наших комплексах. Думаємо зараз, як захищатися».
Тут важливі два моменти. Перший: вони вже практично відкрито підтверджують, що ганяють комплекси ППО від об’єкта до об’єкта, що вже непогано. А другий момент – визнання того, що в них нема методів від прийомів, продемонстрованих під час операції «Павутина». Такого вони взагалі ніяк не очікували і тепер зрозуміли, що навіть ППО легко перетворюється з мисливців на дичину. А Малюк же їх попередив: це ще не все. Тим часом цієї ночі ЗСУ, швидше за все, відвідають і інші підприємства, щоб їм не було сумно через те, що їх обійшли увагою.