Уперше опубліковано: 25.08.2022
Автор: anti-colorados
Тобто настрій там був такий, що верхній прошарок лепрозорію був упевнений у тому, що, розпочавши війну в Україні, вони вже можуть не соромитися і захоплювати території сусідів одну за одною, бо все піде під один знаменник. Інша справа – черговість, із якою цю справу треба буде здійснювати. І судячи з духу цього опусу, на той момент ціллю номер один була Балтія, а другою ціллю був Казахстан. Причому якщо в першому випадку москва вважала три країни Балтії своєю власною здобиччю, то Казахстаном путін мав намір поділитися з Китаєм, і це вимагало додаткових консультацій та погоджень.
Там вважали, що після перемоги над Україною і захоплення Балтії торг із Китаєм проходитиме як мінімум на рівних або навіть з позиції сили, бо Пекін не наважується застосувати власну силу, і від нього вже можна буде щось вимагати чи ставити перед якимись фактами. Тільки маючи за плечима вказані вище вдалі кампанії, можна було братися за Середню Азію. Але потім усе пішло шкереберть. Добитися розгрому ЗСУ не вдалося, і мрія про варіант Б – капітуляцію України без необхідності розгрому її армії чи хоча б перемир’я для закріплення вже окупованих територій – не склалася. На цьому тлі пішли досить неприємні процеси всередині НАТО.
Як мінімум Польща і Велика Британія заявили про готовність вступити в бойові дії всіма своїми силами й засобами, не чекаючи реакції Альянсу, що трохи змінило всю конфігурацію походу на Балтію. Тим більше що Британія чітко дала зрозуміти, що парирує будь-які наміри або погрози застосування путіним ядерної зброї своїми ударами у відповідь негайно. У цьому Британію підтримали і Штати, пояснивши, що в разі застосування ядерної зброї вони завдадуть ударів по місцях, де перебуває сам путін і керівництво мордору.
Тобто невдала кампанія проти України, яка стала витягувати гігантську кількість ресурсів та призвела до неймовірних втрат новітньої техніки, дозволила противникам зробити переоблік своїх відносин і головне – страхів щодо москви та путіна. Його колишні босяцькі прийоми з підворіття перестали діяти, і з’ясувалося, що всі ці розпіарені потуги та декларації територіальних захоплень були передчасними та необґрунтованими. Простіше кажучи, путін дуже рано скинув маску, і під нею виявилося щось не стільки страшне, як ганебне, після чого вся ця скульптура з погроз і страхів почала тріщати і руйнуватися.
Просто згадаймо про те, як у першій фазі широкомасштабного вторгнення путін особисто погрожував країнам, які постачали нам зброю, і як він заткнувся зараз. Нічого подібного не чути вже кілька місяців, а з яким апломбом він малював негативні наслідки для таких країн! Тепер усі його погрози вже просто не беруться до уваги. До нього ставляться, як до отруйної тварі, яку потрібно розчавити, але так, щоб вона завдала якомога менше шкоди. Але те, що її необхідно саме розчавити, ні в кого не викликає сумнівів.
У свою чергу, така явна і безумовна зміна ставлення до мордору у світі почала рвати й ті мотузки, якими два десятки років путін обплітав свої майбутні жертви, щоб із країн-сусідів вишикувати чергу на омріяне поглинання та побудову нового рейху, фюрером якого він себе бачить. У свою чергу, ці зміни привели до переосмислення черговості подальших анексій, бо там все ще сподіваються, що в Україні на них не чекає повний розгром. Хоча така впевненість там уже стрімко тане. Проте холуї мають бачити, що фюрер ще мріє про подальші кроки після України. Якщо він не генеруватиме подібних прагнень, усім стане зрозуміло, що дід уже проковтнув розгром в Україні.
(Далі буде)