Автор: anti-colorados

У цьому випадку треба починати з тих, хто намагається на щось дивитися крізь цей туман, і до них треба віднести нейтральних експертів та аналітиків і, напевно, нас з вами. Адже ми перебуваємо далеко від лінії фронту і, напевно, отримуємо інформацію від наших друзів, колег чи близьких, які перебувають на передку. Але саме на розсіювання туману така інформація не впливає абсолютно. Адже якщо у вас немає серед родичів когось зі штабу бригадного рівня, куди стікається оперативна та достовірна інформація, ви нічого не дізнаєтеся з розповіді того, хто перебуває на передньому краї. Він зможе розповісти те, що бачить сам і що відбувається у його сусідів по флангах. На тому – все. І він ще подумає, що можна розповісти навіть про це.

Ну, а, ті, хто володіє достатнім обсягом інформації для якихось суджень чи навіть для того, щоб односкладово навіть відповісти на поставлене запитання про ситуацію, не стануть цього робити, бо знають ціну цій інформації. Ба більше, якщо в когось є такий канал інформації і в якийсь момент йому розповіли щось конкретне, то вже сам цей реципієнт інформації замкне її на собі, доки вона не втратить актуальність, щоб як мінімум не нашкодити джерелу інформації.

Таким чином ми одразу перескакуємо на офіційні дані, які формує Генштаб, але ми вже знаємо, що спеціалісти такого рівня будуть використовувати інформацію як зброю, і до цього потрібно ставитися з розумінням і з урахуванням того, що йде іншими каналами інформації про ці самі події. Тобто офіційна інформація, як наша, так і ворожа, – джерело туману, а інші намагаються в ньому щось побачити.

Ну, а західна преса пише, що ЗСУ відновили рубежі оборони вздовж річки Жеребець, а деякі оптимісти пишуть, що навіть форсували річку і пішли по тилах не закріплюватися, а в режимі рейду – знищуючи все, що трапиться. У підсумку пишуть про те, що вдалося відбити площу 150–200 квадратних кілометрів, тобто приблизний прямокутник зі сторонами 10 на 20 км. Наскільки це відповідає дійсності – не беремося судити. Як казала місіс Хадсон, «так пише Times».

А тепер – про сторону ворога. Ціла низка z-блогерів справді почали панікувати і писати, що неприємності сталися на тій ділянці фронту, де ніхто навіть не думав готуватися до оборони, а тому якщо там усе так, як пишуть їхні джерела, то в тилу немає власних сил, щоб швидко зайняти нові рубежі, та й рубежів немає. Тому, щоб не допустити гіршого, потрібно вивести війська звідти, де їх у надлишку, і заткнути пролом. Ще раз: це пише з десяток їхніх z-блогерів, і тому все потрібно фільтрувати, але ось який момент спрацьовує об’єктивно.

Довгий час весь інформаційний фронт ворога працював у єдиному режимі – перебільшуючи власні сили та досягнення. Не думаю, що це було щось схоже на гонорею, яка поширюється в їхньому колі тісного спілкування природним чином від одного до іншого. Швидше за все, там діють певні інструкції, в яких чітко написано, що повинні нести повідомлення цієї публіки. Не конкретні дані, а який це повинно давати ефект. І якщо ми спробуємо пригадати загальну тональність цієї аудиторії рік, два, а тим більше – три роки тому, то можна легко дійти висновку про те, що всі вони працювали в одному ключі: приголомшити і пригнітити. Звідси й «перемоги», які вони все ще намагаються роздавати авансом, і розмови про непереможність і наступальний характер їхнього воїнства. І ось зараз дуже значний шматок цього пирога з ла*ном діє явно у не властивій для нього парадигмі.

(Далі буде)

Від Svitlana