Автор: anti-colorados

Авторка перекладу: Світлана

На тлі явного задоволення природних схильностей до живодерства, які завжди були притаманні недолугому дрібнокаліберному недомірку, Сили оборони продовжують системну роботу з «модернізації» ворожої нафтової інфраструктури. Вчора добрі птахи вчергове прилетіли до Саратова і сіли на рубильник місцевого НПЗ, перевівши його ручку в положення «Стоп». Загалом щось подібне відбувається якщо не кожен день, то через день. І як ми знаємо, ворог намагається якось виходити з цієї ситуації, переводячи свої заводи на спрощений режим переробки нафти.

Простіше кажучи, якби років п’ять тому те, що зараз виробляють НПЗ, спробували продавати на заправках під виглядом бензину, то власники заводів мали б великі проблеми, аж до посадки з конфіскацією. А тепер це і є бензин просто тому, що з тією частотою атак, яку демонструють наші птахи, відновити весь технологічний ланцюжок переробки нафти, а особливо – її хвіст, який дає високооктанові бензини та авіаційне паливо, можна тільки за дуже тривалі строки. Якщо йти цим шляхом, то буквально всі НПЗ, які перебувають у зоні досяжності наших дронів, у певний момент зупинилися б і це призвело б до повного транспортного та енергетичного колапсу курника.

Саме тому уряд дозволив заводам відновлювати лише «коротку схему» переробки, що потребує менше часу, витрат та обладнання. Але в результаті на виході виходить напівфабрикат, який у жодній нормальній країні просто не наважаться назвати бензином чи тим більше – авіаційним паливом. Ну, а щоб на цьому напівфабрикаті двигун внутрішнього згоряння все ж таки міг заводитися і якось працювати, офіційно дозволено застосування найагресивніших і найшкідливіших присадок.

Зрозуміло, що всім вже начхати, які вихлопи дає цей двигун, але одним із головних шкідливих ефектів використання такого пального є катастрофічне зношування поршневої групи двигунів. Це означає, що в рази зменшується ресурс двигуна і, відповідно, скорочується строк до його капітального ремонту. А ми нагадаємо, що будь-який автовласник чудово знає, що автомобіль треба продати після певного пробігу, коли попереду починає маячити цей ремонт двигуна, який коштує стільки, що простіше продати свою машину, докласти цю суму і купити новий автомобіль такого самого класу. Так от, тепер пробіг, визначений виробником, знижується в рази, і судячи з цього зниження, ніхто не може впевнено сказати, наскільки все погано.

Але це – проблеми лаптів, і нехай насолоджуються своєю величчю хоч до розвалу двигуна, а хоч і до ус*ачки. Вони ж самі казали, що можуть повторити, от хай і повторюють. А тут цікавий інший момент. Найдешевшим продуктом переробки нафти є мазут. У будь-якому варіанті технологій мазут все одно виходитиме після перегонки та вилучення з нього легкої фракції. Прості споживачі прямо не стикаються цим продуктом, проте він є паливом для цілого типу електростанцій, а також для морських суден.

Зрозуміло, що продаж тонни бензину дає втричі більше прибутку, ніж продаж тонни мазуту, але все одно на нього є стійкий і платоспроможний попит, а крім того, мазут неминуче виходить при перегонці нафти, і тому його треба або споживати всередині курника, або активно експортувати, бо його кудись треба дівати так, щоб не засмічувати природу.

(Далі буде)

Від Svitlana

Один коментар до “Сага про мазут (Частина 1)”
  1. Я давно чекав цього моменту: коли мазуту, якій по суті став відходами спрощеного виробництва і кількість якого зросла приблизно в 3 рази, накопичиться достатньо, щоб по ньому влупити. А горить він не так потужно як бензин, зате набагато довше.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *