Уперше опубліковано: 16.04.2021
Автор: anti-colorados
Так до більшовиків одразу дійшло, що якщо відібрати засоби виробництва у капіталіста, ними все ж таки треба користуватися, щоб виробляти, адже якщо не виробляти, то завтра не буде нічого, в тому числі й їжі. Це означає, що працювати таки треба, але працювати не так, як це було раніше, інакше який сенс був у тому, щоб захоплювати владу і робити всі речі, які називалися революцією?
І ось сталося те, що мало статися. Від комунізму було взято гасла, риторику і ставлення до власності, але це желе, яке залишив Маркс, було непрацездатним у принципі. Воно не могло сформулювати ні механізм переходу влади, ні порядок входження у владу, ні тим більше – принципи функціонування нової влади. Тобто це була чиста теорія, яку банально не можна було застосувати на практиці.
Саме тому теорію переходу владу відпрацьовували товариші Ленін, Троцький та Свердлов. Вони ж заклали й основи функціонування влади в нових умовах, відомі як «військовий комунізм». І ось тут стає зрозуміло, що було використано за фасадом комуністичної риторики. За основу функціонування нової системи було взято суміш феодалізму і рабовласництва. Причому – рабовласництво там переважало. Тоді на цих принципах система і почала працювати.
Не є таємницею, що більшість інфраструктурних проєктів совка побудували зеки, тобто – раби. З ними поводилися, як з рабами, і прав вони мали не більше або навіть менше, ніж раби. Їхня експлуатація була нещадною, і часто – до смерті. Вони не могли розпоряджатися нічим, у тому числі і власним життям, яке повністю було в руках господаря, і якщо у Стародавньому Римі господар раба все ж таки міг мати невеликі неприємності за його вбивство, то в совку таких неприємностей не могло бути в принципі.
Ну, а для решти населення, яке тільки готувалося вирушити до таборів, було розроблено систему трохи м’якшу, з включенням елементів феодалізму. І тут треба розуміти, що більшовики не мали особливого вибору. Їм треба було взяти хоч щось працездатне, щоб система почала працювати, і вони це знайшли.
Як це було в совку, всі більш-менш пам’ятають, і багато хто пам’ятає те, як через багато років після першого захоплення влади більшовиками комуністи в Камбоджі вирішили повернутися до першоджерел – спробували побудувати систему, засновану на працях теоретиків на зразок Троцького, і лише за кілька років перебування при владі показали результат – знищили третину власного населення без воєн і катаклізмів.
Ну, а зараз це можна спостерігати в Китаї. Він пройшов щось подібне до військового комунізму, а замість феодально-рабовласницьких методів цементування системи став впроваджувати елементи капіталізму. Але з приходом на вічне правління Сі намітився відкат саме до того, звідки Китай вийшов.
Зараз відпрацьовуються нові-старі методи квазікомуністичного управління країною, і ця система тестується на уйгурах. Цілий народ зараз занурили в рабство як у своїй провінції Сінцзян, так і в інших місцях Китаю. Уряд провінції розгорнув кампанію з надання працівників для зацікавлених юридичних осіб. На рекламних оголошеннях зазначено, що працівники постачаються партіями по 50–100 одиниць.
Причому сам відправник проводить вибракування «товару», і потім «покупець» здійснює власне вибракування. Доставка здійснюється з резервацій у провінції Сінцзян до місця під супроводом охоронців. На місці їх розміщують у спеціально обладнаних «гуртожитках», звідки вони не мають права виходити без відома охорони. Це вже поширена практика работоргівлі, і вона лише набирає обертів.
Щось подібне практикує і Північна Корея, але звідти рабів продають за кордон, а щоб ті не розслаблялися, їхніх рідних та близьких вдома беруть у заручники. Крок ліворуч, крок праворуч – і вони йдуть у табори, звідки не вийдуть ні вони, ні їхні діти, ні будь-які нащадки. Табір із рабською працею стає їхнім вічним житлом.
Словом, якби Карл Маркс побачив, до чого привели його теорії, то, напевно, поліз би в зашморг чи зробив щось подібне. Ну, а ми спостерігаємо, як у бік Чучхе розвертається Китай, і туди ж втягується рф зі своїми сателітами. Це треба розуміти всім, хто ностальгує про пломбір та інше. Насправді це ностальгія по нашийнику, на якому написано: «Я раб-втікач, поверніть мене моєму господареві».