Аберації мобілізації (Частина 2)

Автор: anti-colorados

Комусь може здатися, що ось такі ідеї виникають під впливом тексту фон Клаузевіца, де він викладає параметри необхідної кількості мощів на один квадратний літр фронту, або апокрифічного трактату Мольтке «Мощення перемоги», але насправді все набагато складніше. Справа в тому, що в таємних літописах, якими користується кремлівський патріархат, сказано про те, що мощі є основою стабільності та стійкості, а коли основною метою діяльності стає саме стабільність, то без них – нікуди.

І справді, від раннього девону до кінця карбону (близько 410–300 млн років тому) основою сухопутного життя на Землі були саме мощі й папороті, і крім них, на суші майже нічого не було близько 100–120 мільйонів років. З урахуванням того що цар заявив про своє бажання жити вічно, йому якраз і треба бути мощами або папороттю. Звідси й такий інтерес до подібних артефактів. Тим більше коли йдеться про мощі, здобуті чудесним чином, і не тільки таким, як описано вище.

Просто зараз, якраз під мобілізацію, абсолютно чудесним чином було знайдено нову партію мощів. Як пише їхня преса, під час прокладання каналізації в Архангельському соборі кремля було виявлено мощі Дмитрія Донського. Злі язики кажуть, що насправді там рили не каналізацію, а ще один аварійний вхід у бункер, щоб у разі чого цар міг пірнути в підземелля прямо звідти. Загалом, мощі вже впізнали і дали ствердну відповідь на запитання, чи це насправді Діма.

Вже невідомо, за якими ознаками вдалося ідентифікувати останки, але ми вже не раз докладно писали про те, ким був цей персонаж. Насправді він був ординським намісником, як і Саша Невський, першим завданням якого було формування та відправлення данини в Орду. Але в результаті Діма прокрався, і це було помічено в Орді, після чого до москви відбула делегація ревізорів, які мали повноваження посадити щура на палю. Діма не став чекати розправи і змився на далекі болота, куди ревізори не наважувалися вирушити самотужки. Звідти Діма поклявся хану в тому, що насправді він ні в чому не винен і що це була прикра бухгалтерська помилка, а тому він береться надіслати недоїмку, штраф, пеню і матеріальну шкоду, за що й отримав прощення.

А для того щоб нащадки запам’ятали його не за цим сумним епізодом, попам було замовлено написати літопис про те, як він хвацько бився з татарами на Куликовому полі. Попи взяли дорого, але написали барвисто – і про те, як Діма порубав на капусту 200 тисяч татар, і про засадний полк, і про спалені за спиною війська мости, і знамениті слова політрука Клочкова «Велика страна, а отступать некуда, позади – москва». І ось мощі цього пацієнта не лише здобули, а й запропонували ними зміцнити свою армію, але все виявилося не так просто.

«Сам факт здобуття мощів – велика радість. Але ним можуть скористатися негідники та шахраї, у тому числі з військового керівництва країни. Їхні імена відомі. Можуть сказати володимиру володимировичу, що, раз мощі здобуто, це означає, що ми ДНР звільнимо через два місяці. Підемо звільняти терміново, і десятки тисяч бійців загинуть. Або скажуть, що великий князь оголосив би воєнний стан у країні, мобілізацію тощо. Дуже багато ризиків. Але сподіваємося, що все буде гаразд, і мощі князя не принесуть біди».

Насправді дуже багато хто знає про те, що того самого місця битви на «Куликовому полі» не змогли виявити ні царські, ні совкові дослідники. Адже на місці, де загинуло (за літописами) близько чверті мільйона воїнів з обох сторін, мали залишитися хоча б кілька наконечників від стріл, але нічого такого не було знайдено. Але прямо про це говорити не можна, бо аналогії напрошуються дуже погані. Діма відсиджувався на болотах, а нинішній цар робить те саме, але в бункері. Але очевидно, що мощів не вистачає настільки, що хоч Леніна винось.