Уперше опубліковано: 20.07.2022

Автор: anti-colorados

Авторка перекладу: Світлана

Як і очікувалося, епічна трагедія «Антонівський міст», перший акт якої було показано вчора, сьогодні мала своє продовження. Так, учора ми міркували про те, чому по мосту відстрілялися досить легкими боєприпасами, які хоч і пошкодили міст, але не зруйнували його. Адже військовим добре відомо, що для знищення певних цілей потрібен відповідний боєприпас. Наприклад, нікому не спаде на думку стріляти по танку осколковим снарядом, так і по мосту треба завдавати ударів відповідними боєприпасами.

Ми вчора припустили, що загалом наші військові і не планували зруйнувати міст повністю й відразу. І тут ідеться не тільки про досить слабкі боєприпаси, які наробили пробоїн у мості, а й про те, що загалом для конкретного виведення мосту з ладу треба бити не його проліт, а опору. Якщо ж б’ють по прольоту, це означає, що саме цей ефект і повинен був вийти в сухому залишку.

Сьогодні це припущення отримало своє підтвердження. Окрім фізичного пошкодження мосту, наші військові розпочали психологічний пресинг ворога. Приблизно в один і той самий час, з різницею в добу, було завдано ще одного удару по мосту, і ця обставина немовби визначає розклад ударів, мовляв – завтра чекайте наступної порції. Причому удари завдавалися приблизно тим самим калібром, що і вчора, бо пошкодження мають ідентичний характер.

Як можна побачити з цієї доповіді коригувальника вогню, отвори у прольоті мосту приблизно такого ж масштабу, що й учорашні, але цього разу їх набагато більше, а, судячи з картинки, купчастість влучань просто вражає. Достатньо того, що отвори знаходяться за кілька метрів один від одного і немовби вздовж поперечної мосту лінії. Снаряди неначе обрізають міст упоперек. Напевно, окупанти можуть оцінити цю картинку краще, ніж цей безтямний клоун, який розмірковує про «українських націоналістів». Їхня артилерія в принципі не може зробити нічого подібного, і ми пам’ятаємо, скільки вони гатили по мостах у Сєвєродонецьку. А тут – два нальоти, два прильоти, і все вкладено акуратно, в одну лінію. Їхнім військовим це має сказати дуже багато.

Ну, і плюс до того, міст хоча ще й не втратив своєї функціональності, але, безумовно, його несні здібності вже не ті, що були раніше, а які – велике питання. Як можна побачити, мостом не проїхало нічого більшого за мікроавтобус. Тобто там їздять машини до п’яти тонн, і очевидно, що погнати по ньому танк уже можна в режимі камікадзе, а загнати колону бронетехніки чи просто завантажених вантажівок уже навряд чи хтось ризикне. Ну, й наскільки можна зрозуміти, виступ нашої арти тільки почався, і продовження буде забезпечено «за будь-якої погоди».

Таким чином, наші військові запустили таймер зворотного відліку для тих орків, які окопалися в Херсоні. Ще вчора, до перших ударів по мосту, вони могли вийти самі й зі своєю бронетехнікою. А сьогодні бронетехніка вже стоїть під питанням. А завтра для неї проїзд уже буде неможливий, якщо тільки в їхніх планах не буде підводної подорожі по дну Дніпра. А післязавтра ним можна буде проїхати тільки на легких автомобілях. Причому як у Херсон, так і з нього. Ну, а потім – залишиться варіант «пішки», а коли закриється й він, то буде одна надія – бігти 100 кілометрів уздовж річки до Нової Каховки, щоб там переправитися на лівий берег. Тільки на той час уже навряд чи цей маневр буде здійсненним, бо саме цю лазівку ЗСУ перекриють без особливих зусиль. А далі – ніч «довгих ножів».

Тож наші військові все роблять правильно. Противник має пройти весь цикл деморалізації до самого дна. Ну, а ті, в кого він не пройде благотворно, матимуть похід до самого дна Дніпра. Тут уже, як казав класик: «На перший-другий розрахуйся!»

Від Svitlana