Автор перекладу: Світлана
Багато хто дивився фільми про Ганнібала Лектера з Ентоні Гопкінсом у головній ролі та пам’ятає сцену, коли його головного героя намагалися згодувати свиням. Зрештою він виплутався з цієї ситуації, а коли йшов з місця подій, порадив холую збожеволілого мільйонера, який усе це і влаштував, скинути свого господаря в загін до свиней, що той і зробив. Ганнібал тоді сказав йому: «Скажеш, що це зробив я». Щось подібне зараз розгортається вже не у свинарнику, а в курнику, і судячи з усього, ця тенденція набирає обертів.
Так, днями у ворожих ЗМІ було повідомлення про те, що під дном автомобіля «Тойота», що належить якомусь високому чину росгвардії, виявили вибуховий пристрій. Тоді ця історія наробила багато галасу, і, як водиться, для публіки назвали основну версію – робота українських спецслужб. З одного боку, такий хід цілком зрозумілий, адже якщо не списати це на Україну, то в такому разі треба визнати, що в них усередині є якісь лінії протистояння, які можуть привести до диверсійної війни.
І не в кожному випадку це можна пояснити, як це було позавчора у Ставрополі, коли було підірвано заступника мера – майора ворожої армії. Там дійшли висновку про те, що вибуховий пристрій привів у дію коханець майора, і разом вони вирушили до садів голубих дерев із гуріями чи хто там у них чоловічої статі. Знову-таки, не завжди можна розповісти про те, що вибухнув газовий балон чи щось подібне.
Але з іншого боку, ось так рясно все валити на спецслужби України – теж не дуже за фен-шуєм, бо чим більше ти такого розповідаєш, тим більше воно нагадує Моссад, і це стає причиною паніки. Але це їхня справа, як вони пояснюють подібні речі, а ми просто зауважимо, що робота диверсантів у глибокому тилу противника – дуже тонка професійна справа.
З урахуванням того що противник має потужну систему контррозвідки, то ось так узяти й витратити цінний потенціал на те, щоб підірвати якогось чиновника росгвардії у москві, – це навряд. Якщо вже є бойова група, яка в принципі може виконати щось подібне, то там є величезна кількість значно жирніших гусей, утилізація яких має першорядне значення, а росгвардія – це не те, що може цікавити наші спецслужби насамперед. Але все це – припущення, а ось сьогодні надійшла інформація, яка частково вносить ясність у те, що там відбувається.
Цього разу вибухового пристрою під машиною начебто не виявили, а він вибухнув, але не в той момент, коли в ній був клієнт. Причому йдеться про два вибухи, і сталося це не в Курську і навіть не в москві, а у Владивостоці. Підірваний автомобіль належав якомусь чину Тихоокеанського флоту. Саме в цьому випадку можна говорити, що на інший кінець курника наші диверсанти точно б не поїхали, бо роботи вистачає просто під боком.
З цього можна зробити висновок, що ось такі вибухи там відбуваються якщо не щодня, то через день, і такого там давно вже не було. Тобто дружба народів там вирує і дає гучні вихлопи. А як ми пам’ятаємо, прутін довго хвалився тим, що навів лад, і якби не він, то були б жахіття 90-х. І ось усе вказує на те, що свідки 90-х років згадуватимуть ці часи з теплотою так само шалено, як згадують про ковбасу по 2.10. І головне – процес не стоїть на місці, а прискорюється.