Уперше опубліковано: 24.04.2023
Автор: anti-colorados
Авторка перекладу: Світлана
Як було сказано раніше, буквально кілька тижнів тому путін вирішив показати Сі, що ще може продемонструвати «кузькіну мать» ненависним американцям силами свого Тихоокеанського флоту, і тому було влаштовано «раптову перевірку» його бойової готовності. Але без якихось навчань щось перевірити неможливо, бо якщо запитати цих флотських про те, наскільки вони готові до бою, ті скажуть: «Завжди!» От і цього разу все пройшло приблизно в такому ключі і мало вразити як американців, так і китайців. Останніх – насамперед.
У результаті було проведено масштабні навчання, легендою яких було відбиття ядерного удару з боку США і завдання ядерного удару у відповідь, після чого весь флот спрямовується до берегів Камчатки, де США висаджують морський десант. Загалом легенда – так собі, і ті, хто розробляв її концепцію, явно вживали не тільки шляхетні напої, а й те, що було. Причому вживали багато і прямо на тій карті, на якій креслили стрілки. Але в цьому випадку немає сенсу занурюватися в абсурд ідеї висадки морського десанту після обміну ядерними ударами, а тим більше – на Камчатці, але лише зазначимо, що за інформацією флотського командування, в море вийшло все, що могло це зробити в принципі, і так, щоб не потонути просто в режимі крейсера «ВарягЪ», у сенсі – не здаючись.
У результаті зовсім раптово в море вийшли 167 кораблів та суден Тихоокеанського флоту, включаючи 12 підводних човнів і 4 ракетні крейсери, які вивезли всередині себе близько 25 тисяч військовослужбовців різного ступеня боєготовності, від стерпного до стану цирозу печінки. Загалом історія замовчує про те, як вони там відбивали ядерну атаку американців і як знищували десант противника посеред вулканів, але швидше за все, за навчаннями спостерігали китайські товариші, бо відразу після їх закінчення до москви приїхав міністр оборони Китаю і щось там розповів про своє бачення того, що являє собою путінський флот.
Відразу після цього було ухвалено низку кадрових рішень, і свої посади втратили як флотські адмірали, так і сухопутні генерали, які «відзначилися» на війні в Україні. Звідси випливає, що китайські товариші обговорили, як це називалося під час совка, «широке коло питань». Але було прийнято й інше рішення, яке вкотре вказує на суть результатів морських навчань. Ворожа преса так описує це друге рішення:
«Міноборони росії запускає найбільшу з 2008 року реформу військово-морського флоту після раптової перевірки боєздатності в Тихому океані, за підсумками якої свою посаду втратив командувач ТОФ адмірал Сергій Авакянц. Усі чотири флоти росії та Каспійську флотилію буде виведено з підпорядкування військовим округам та повернуто під пряме управління головного командування ВМФ».
Тобто там вирішили, що так жити не можна і треба щось терміново робити, ну, а через те що з матеріальною частиною вони вирішували всі ці «жирні роки» і так не змогли вийти хоча б на якийсь адекватний рівень, то можна спробувати нагнати боєздатності шляхом структурних реорганізацій. Це – відомий метод перестановки стільців та столів, причому – ігноруючи досвід створення нормальної структури збройних сил, прийнятий у всьому світі. Але тут головне – прикривати ці заходи розмовами про гіперзвукові підводні човни і ракети з ядерними реакторами, які рухаються непередбачуваними траєкторіями і летять до незвіданих цілей. Словом, коли «друга армія» відгребла в Україні так, що попросила допомоги у Китаю, в Пекіні вирішили внести для себе ясність у це питання, і, мабуть, навчання дали повну картину того, що ж це за армія така.
(Далі буде)