Викид болотних газів (Частина 1)

Автор: anti-colorados

Авторка перекладу: Світлана

«ПО СКЛАДАМ, ПО ВОЛНАМ!»

Сьогоднішній фестиваль вогнів, який виконали далекобійні дрони Сил оборони, спричинив несподіваний ефект. Ворог знову втратив пошкодженими більше десятка кораблів і суден, велику нафтобазу, яка забезпечувала перевалку пального для москви, а епізодом, який найбільш обговорюється, стала пожежа на логістичних центрах компанії Wildberries, про що було сказано раніше. У ворожому сегменті Мережі просто десятки розгублених постів різних бізнесменів, які пишуть про те, на які суми вони там втратили товарів.

Дивним чином тільки це змусило їх подумати про те, що вже п’ятий рік іде війна, і розв’язала війну їхня країна на чолі зі схибленим недомірком. Тепер вони ллють сльози, б’ють на жалість і практично кожен такий пасажир закінчує своє повідомлення не звичними «Люблю, цілую» чи лаконічним «тчк», а розгубленим: «Не знаю, як далі жити». Воно й зрозуміло, адже кілька днів тому він пив пиво і хрумтів чипсами, дивлячись по телевізору репортажі про те, як їхні доблесні військові вдало вдарили по сортувальній станції «Нової пошти», і в цей момент у нього в душі таке тепло утворювалося, а коли те саме відбувається з тим місцем, де в нього лежав товар, то це вже зовсім інша справа.

Тепер його починають відвідувати запитання про те, чому так сталося, хто в цьому винен і, головне – хто йому компенсує ці втрати. А з телевізора ситі масні пики йому пояснюють, що це – тимчасові труднощі і що всім треба затягнути паски, попередньо засунувши свої язики у відоме місце, що в перекладі означає – ніхто й нічого тобі компенсувати не збирається. Війна – царська справа, і негоже заважати государю розважатися. І потім, якщо питання все ж таки постає про компенсацію, то ставити його треба цареві особисто, а той впевнений у тому, що кожен смерд бажає перемоги в царській війні і за це готовий терпіти всі «труднощі й поневіряння».

Власне, саме це говорять як урядові джерела, так і чоботи. Та й цар – теж каже щось такого змісту, але тільки у вельми обтічному вигляді. Ну, а вниз ці чутки доходять у такому форматі:

«Удари по складах Wildberries у підмосков’ї і Тамбовській області стали черговим актом ескалації… Співрозмовник в уряді вважає, що удари по складах Wildberries є, швидше, окремими випадками, а не частиною системних атак. У всякому разі, поки що…»

Як завжди, у лаптів все перевернуто з ніг на голову. Поки вони лупили по складах наших ритейлерів і сортувальних вузлів «Нової пошти», це була не ескалація. Це не був новий етап війни на знищення, а ескалацією це стало лише тоді, коли прилетіло по їхніх однотипних об’єкта. Хоча заради справедливості треба зауважити, що джерела в курнику кажуть, що найбільший логістичний хаб Wildberries в Електросталі вже – все, як у тій пісні про маркізу:

«Сгорел ваш дом с конюшней вместе,

Когда пылало все поместье,

А в остальном, прекрасная маркиза,

Все хорошо, все хорошо!»

Ось такий рівень міркувань урядових чиновників. Але звідки вони взяли, що це – випадковий чи епізодичний інцидент? Якщо основну шкоду все ж таки було завдано їхній власній ППО – одна справа, а якщо ж це справді була цілеспрямована робота наших Сил оборони, то ні про які епізоди говорити не можна в принципі. Достатньо подивитися на те, що відбувається з НПЗ чи танкерами. Там – хватка бульдога: вчепили і не відпускають. Ну, і плюс до того, вони що ж, думають, що їхні чоботи продовжуватимуть бити по однотипних цілях, а у відповідь не прилетить ще? А звідки така впевненість?

(Далі буде)