Автор: anti-colorados
1914 рік – битва при Танненберзі / Східно-Прусська катастрофа. Це був дебют царської армії на полях Першої світової війни, і відразу стало зрозуміло, що розповідати казки про непереможність завжди легше, ніж мати її на полі бою. Суть цього замісу виглядає приблизно так. Через розкоординованість дій 1-ї (Ренненкампф) і 2-ї (Самсонов) російських армій, погану розвідку та перехоплення радіограм німцями німецьке командування (Гінденбург і Людендорф) змогло перекинути сили залізницею. Другу російську армію генерала Самсонова було повністю оточено та знищено в районі Танненберга. Резюме: вбитими і пораненими лапті втратили близько 56 тисяч багнетів, і до 50 тисяч потрапили в полон. Усе це сталося приблизно в той самий час, коли цар Коля 2 писав у щоденник про велич і про те, що всі країни будуть просити його схвалення будь-яких дій.
МОРЕ
1790 рік – битва при Свенскзунді (Роченсальмі). Ця битва стала фінальним акордом російсько-шведської війни 1788–1790 років. Знову ж таки, тут ідеться про загарбницькі війни, які вилилися в морську баталію. В цій битві зійшлися 300 російських та 200 шведських кораблів. Абсолютно безглузде командування росіян та огидна підготовка особового складу призвели до того, що лапті втратили близько 80 кораблів і від семи до дев’яти тисяч особового складу. З них – до тисячі вбитих і поранених, а решта – потрапили в полон.
1854 рік – Кримська війна. Про неї ми писали неодноразово і просто нагадаємо, що адмірал Нахімов, напевно, вперше в їхній історії прийняв непросте рішення і втопив увесь свій флот на зло ворогові. Причому саме з кораблів у бік ворога не було зроблено жодного пострілу з гармати. Можливо, побачивши ворожий флот, відважні моряки робили постріли з інших місць, як це робив цар Саша 1 під Аустерліцом, але документального підтвердження таких залпів не збереглося. У результаті війну було повністю програно, флот у Чорному морі було заборонено, а фортифікації на березі Чорного моря – зрито за умовами капітуляції.
1905 рік – Цусімська битва. 2-а Тихоокеанська ескадра під командуванням віцеадмірала Зіновія Рожественського здійснила безпрецедентний та виснажливий похід із Балтійського моря навколо Африки на Далекий Схід. У Цусімській протоці ескадру (38 бойових кораблів) перехопив японський флот під командуванням адмірала Хейхатіро Того. У короткому, але жорстокому бою ескадру було практично повністю знищено і частину кораблів було захоплено, а частину – потоплено. В результаті – близько п’яти тисяч «двохсотих» і близько семи тисяч полонених. Після цієї битви лапті намагалися гучно не шуміти своїми кораблями, щоб з ними не трапилося щось погане.
Ще раз підкреслю: це – короткий перелік подій, кожна з яких з легкістю ставить крапку на міфі про непереможність, але все одно лаптям поколіннями промивали мізки такою отруйною поганню, що вони практично нічого про це не знають навіть не тому, що зараз від них це приховують, а тому, що цієї частини історії вони самі не хочуть знати. В результаті виник самопідтримувальний психіатричний процес, коли низи не хочуть визнавати поразки, а верхи – не можуть заявити про таке без ризику бути зжертими публікою, що вірить у свою непереможність.
(Далі буде)