Автор: anti-colorados
Авторка перекладу: Світлана
«Їжачки кололися, плакали, але продовжували лізти на кактус».
Цієї ночі продовжилася дивовижна історія, яка ще не отримала своєї оцінки, але, безумовно, це колись станеться. Йдеться про події в самому Азовському морі й на його берегах. Якщо уважно подивитися на карту, то акваторія цього моря дуже нагадує різносторонній трикутник, і зараз там відбувається приблизно те саме, що і в Бермудському трикутнику. Але тут важливо розуміти масштаб подій.
Так, найбільш упевнено підтверджено зникнення в Саргасовому морі 50 суден і 20 літаків. Але, що тут важливо – ця статистика охоплює кілька десятків років спостережень. Наприклад, знамените зникнення ланки винищувачів, що вилетіли з авіабази Форт-Лодердейл у Флориді, сталося одразу після закінчення Другої світової війни. А от в Азовському морі події розвиваються стрімко, і буквально за останні десять днів там згоріла порівнянна кількість суден. З урахуванням того що Азовське море мілководне і натурально потонути судну практично ніде, то й пожежу судна можна прирівнювати до його зникнення.
Щоправда, Бермудський трикутник суттєво випереджає Азовське море за утилізацією літаків, але ми пам’ятаємо про те, що безодня саме Азовського моря поглинала літаки класу ДРЛВ і важкого бомбардувальника, чим Бермуди не можуть похвалитися досі. Але важливо, що практично всі поточні інциденти фіксуються камерами ударних дронів, і тому кожен із них має повне підтвердження. Крім того, жителі азовського узбережжя тимчасово окупованого Криму та континентального берега моря щоночі пишуть про те, що в морі спостерігається палання суден. А хтось навіть написав про те, що зараз художнику Айвазовському було б де розвернутися.
І ось що цікаво саме в цьому випадку. Лапті діють саме в такому стилі, як їжачки в наведеному вище епіграфі. Щодоби атаки зазнають від 10 до 20 суден, після чого вони сумно бовтаються в морі з підкопченими фюзеляжами. Проте наступної ночі йде чергова партія суден, які повторюють долю своїх попередників. Така наполегливість скидається на деталі Ржевсько-Сичовської операції, яку проводив товариш Жуков. Він посилав уперед усе нові хвилі військ, незважаючи на те, що попередня хвиля полягла в повному складі. Причому наступна хвиля рухалася в тому самому напрямку, з тим самим темпом і зрештою – з тим самим результатом.
У своїх мемуарах німецькі військові писали про те, що їм навіть приціли не доводилося міняти на своїх гарматах та кулеметах. Просто треба було вчасно подавати боєприпаси, а далі все працювало, як швейцарський годинник. А в оптику вони спостерігали, як наступна хвиля атаки йде по шарах трупів, які було вкладено раніше. Тут – те саме. Скільки часу минуло відтоді, але в лаптів нічого не змінилося.
Тільки зараз замість піхоти і кавкорпусу Бєлова під ніж ідуть каравани суден, переважно – танкерів з бензином. Але по суднах працює лише мала частина наших засобів ураження, а інші летять далі – або в Керч, або в азовські порти Ростовської області, або по цілях на березі Ставропольського і Краснодарського країв. Ну, а керченські аборигени спостерігають усе це і пишуть про те, що над Керченським мостом проходять десятки дронів і жоден з них не атакує цю споруду, хоча могли б, адже ППО вже здохла. Звідси у них сумний висновок про те, що по мосту прилетить щось набагато важче, а дрони поки що не відволікаються від власних цілей.
(Далі буде)